Волошин Ростислав Павлович
Визначення і загальна характеристика
ВОЛО́ШИН Ростислав Павлович (псевд.: Березюк, Горбенко, Левченко, Павленко, Чепіга; 03. 11. 1911, с. Озерняни, нині Дубнів. р-ну Рівнен. обл. — 22, за ін. даними — 27. 08. 1944, с. Нижні Гаї Дрогоб. р-ну Львів. обл.) — громадсько-політичний і військовий діяч, публіцист. Навч. у Львів. університеті (1932–36). Провідник Рівнен. округи ОУН (1933– 35), ідеол. референт Край. екзекутиви ОУН на пн.-зх. укр. землях (1935–37). Співред. підпіл. молодіж. г. «Юнак» (1935–37), ж. «Студентський вісник». Співпрацював з укр. виданнями, був чл. редколегій. Перебував у польс. тюрмах і концтаборі Береза Картузька, у більшов. (1939–41) та нім. (вересень 1941–42) в’язницях. Від липня 1941 — голова Обл. управи Рівнен. обл. Один з організаторів УПА, кер. відділу її Край. військ. штабу. 1942–44 — співорганізатор та комендант запілля УПА, заст. з організац. питань край. провідника ОУН Д. Клячківського. Від 1943 — чл. бюро Проводу ОУН. У листопаді 1943 — голова 1-ї Конф. поневол. народів Сх. Європи та Азії; у липні 1944 — голова Великого Збору УГВР, де обраний Ген. секр. внутр. справ. Полковник УПА (посмертно). Загинув у бою з рад. військами під час переходу фронту.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина .jpg)
