ВОЛО́ШИН Ро­стислав Па­влович (псевд.: Березюк, Горбенко, Левченко, Павленко, Чепіга; 03. 11. 1911, с. Озерняни, нині Дубнів. р-ну Рівнен. обл. — 22, за ін. даними — 27. 08. 1944, с. Нижні Гаї Дрогоб. р-ну Львів. обл.) — громадсько-політичний і військовий діяч, публіцист. Навч. у Львів. університеті (1932–36). Провід­ник Рівнен. округи ОУН (1933– 35), ідеол. референт Край. екзекутиви ОУН на пн.-зх. укр. землях (1935–37). Спів­ред. під­піл. молодіж. г. «Юнак» (1935–37), ж. «Студентський вісник». Спів­працював з укр. ви­да­н­нями, був чл. редколегій. Пере­бував у польс. тюрмах і концтаборі Береза Картузька, у більшов. (1939–41) та нім. (вересень 1941–42) вʼязницях. Від липня 1941 — голова Обл. управи Рівнен. обл. Один з організаторів УПА, кер. від­ділу її Край. військ. штабу. 1942–44 — спів­організатор та комен­дант запі­л­ля УПА, заст. з організац. питань край. провід­ника ОУН Д. Клячківського. Від 1943 — чл. бюро Проводу ОУН. У листопаді 1943 — голова 1-ї Конф. поневол. народів Сх. Європи та Азії; у липні 1944 — голова Великого Збору УГВР, де обраний Ген. секр. внутр. справ. Полковник УПА (посмертно). Загинув у бою з рад. військами під час пере­ходу фронту.