Волощук Микола Іванович
ВОЛОЩУ́К Микола Іванович (08. 09. 1921, с. Криве, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 04. 07. 1978, Львів) — живописець і поет. Закін. Львів. інститут пластич. мистецтва (1941; викл. О. Кульчицька, О. Курилас). Учителював. Оформлювач укр. видавництва «УОК» (1942–44), викл. при Львів. худож.-ремісн. училищі. Репресов. 1948. Покарання відбував у колим. таборах (РФ, 1949–56). Засудж. удруге 1958, вивез. у Мордовію. Після звільнення 1964 працював у Львів. худож. фонді. Учасник мистецьких виставок. Автор зб. поезій «Настрої» (1941), статей у ж. «Дзвіночок», «Дукля», «Україна»; перекладів з білорус. мови творів М. Богдановича; спогадів «Мій ділярій» (рукопис); картин «Сибірський етюд» (1956), «Сільський краєвид» (1971), «Франків дуб», «П. Калнишевський» (обидві — 1974).
Рекомендована література
- Савчук В. Повернення з невідомості // Відродження. 1991, 23 квіт.;
- Садова Л. Художник незламної волі // Дзвін. 1992. № 7–8.
Завантажити статтю
Людина 
