Вуглезбагачення Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут

Визначення і загальна характеристика

ВУГЛЕЗБАГА́ЧЕННЯ Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут  — наукова установа, що вивчає проблеми збагачення та брикетування вугілля. Підпорядк. Мін-ву вугіл. промисловості України. Засн. 1958 у Луганську на базі філії ВНДІ вуглезбагачення (створ. 1953) і здійснював контроль за діяльністю вуглезбагачувал. ф-к в Україні, а також у Ростов. обл. (РФ) та Грузії. У структурі Інституту — 7 спеціалізов. н.-д. лаб., конструктор. бюро, експерим. база з маш.-буд. та дослід. підрозділами. Осн. напрями діяльності Інституту: дослідження якості і збагачуваності видобув. вугілля та визначення рац. напрямів його переробки й використання; розробка та вдосконалення технологій збагачення вугілля, інтенсифікація режимів переробки вугіл. сировини та утилізація відходів виробництва; створення нової вуглезбагачувал. техніки, обробка продуктів збагачення, очищення стокових вод та димових газів; обслуговування та наук. забезпечення вуглезбагачувал. ф-к, компаній і підприємств з видобутку вугілля в Україні. Фахівці Інституту розробили та впровадили у виробництво технологію збагачення вугілля у магнетитовій суспензії з використанням коліс. сепараторів та важкосередовищних циклонів, ще не має аналогів у світ. практиці, відсаджувал. машини для збагачення вугілля та антрациту, вперше на практиці освоєно технологію флотації антрацит. шламів з використанням новоствор. реагентів та флотац. машин з підвищеною аерацій. здатністю тощо. За результатами виконаних Інститутом дослідж. збудовано понад 30 вуглезбагачувал. ф-к в Україні, країнах СНД, Індії, Ірані та Китаї. Нині в Інституті працюють 63 н. с., з них — 1 д-р та 10 канд. н. Серед відомих науковців Інституту — О. Полулях, Е. Рафалес-Ламарка, І. Святець. Директор Інституту: І. Благов (1958–62), Г. Жовтюк (1962–92), І. Курченко (від 1992).

Завантажити статтю