Гінцівська стоянка
ГІНЦІ́ВСЬКА СТОЯ́НКА — археологічна пам’ятка періоду пізнього палеоліту (12–15 тис. р. тому). Перша палеоліт. пам’ятка, яка була розкопана в Україні. Знаходиться на правому березі р. Удай побл. сіл Духове і Гінці Лубен. р-ну Полтав. обл. Виявлена 1871; вперше розкопали 1873 Ф. Камінський і К. Феофілактов. Подальші дослідж. проводили В. Щербаківський, І. Левицький, І. Підоплічко. У культур. прошарку стоянки на глибині 2,4–3 м виявлено велику кількість кісток різних тварин, розщеплених кременів, кістк. вугілля, виробів з каменю й кісток. Кістки великих тварин, розміщені у вигляді округлих скупчень, свідчать про існування тут невеликих наметоподіб. довгочас. жител мисливців на мамонтів. Серед знахідок — бл. 4700 виробів з кременю, проколки і голки з кісток, уламок бивня мамонта з нарізками, який, ймовірно, є одним із зразків календаря первіс. людини. Знайдено також кістки ведмедя, зайця, байбака, вовка. Матеріали розкопок зберігаються у Лубен. і Полтав. краєзнав. музеях, Інституті археології РАН (Москва).
Рекомендована література
- Щербаківський В. М. Розкопки палеолітичного селища в с. Гінцях Лубенського повіту в 1914–1915 рр. // Зап. Укр. наук. товариства дослідження й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. П., 1919. Вип. 1;
- Левицький І. Ф. Гінцівська палеолітична стоянка // Палеоліт і неоліт України. Т. 1. К., 1947.
Завантажити статтю
