Гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи Український державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут

ГІРНИ́ЧОЇ ГЕОЛО́ГІЇ, ГЕОМЕХА́НІКИ І МАРКШЕ́ЙДЕРСЬКОЇ СПРА́ВИ Український державний науково-дослідний і проект­но-кон­структорський ін­ститут НАНУ — науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми, повʼязані з видобутком корисних копалин. Історія Ін­ституту починається від 1929, коли було створ. н.-д. групу тресту «Донвугі­л­ля» у м. Сталіно (нині Донецьк). 1932 групу пере­творено на філію центр. н.-д. бюро (Ленін­град; від 1945 — Всесоюз. н.-д. маркшейдер. ін­ститут). Від 1992 — сучасна назва, від 1998 — у складі НАНУ. У структурі Ін­ституту діють від­діли: охорони надр і зруше­н­ня земної поверх­ні; захис. пластів і упр. станом гірського масиву; гірського тиску; захисту будівель і споруд у склад. гірн.-геол. умовах; компʼютер. технологій; екол.-геофіз. дослідж.; маркшейдер. і геодез. дослідж.; електромагніт. методів дослідж.; патентно-ліцензій., винахідниц. роботи та стандартизації; наук.-організац. група. Осн. напрями наук. роботи: геофіз. дослідж. гірн.-геол. умов вугіл. родовищ; дослідж. процесів геодинаміки гірських порід при опрацюван­ні корис. копалин; створе­н­ня засобів захисту будівель і природ. обʼєктів; ви­вче­н­ня впливу гірн. тиску, гірн. ударів і газодинаміч. явищ; геол. дослідж. та роз­робле­н­ня ефектив. заходів усуне­н­ня техноген. наслідків змінюва­н­ня середовища; роз­робле­н­ня технологій про­гнозува­н­ня рудних і нафтогаз. родовищ; роз­робле­н­ня і впровадже­н­ня у виробництво гео­інформ. технологій. Ін­ститут під­тримує наук. звʼязки з усіма регіонами колиш. СРСР, а також плідно спів­працює з наук. центрами Нідерландів, Німеч­чини, Великої Британії, Австрії і Китаю. Серед ві­домих науковців — М. Коротков, П. Гертнер, А. Медянцев, В. Варлашкін, М. Йофіс, В. Поляков, М. Азаров, А. Анциферов. Заг. чисельність спів­роб. — 137 осіб (1 чл.-кор. НАНУ, 5 д-рів н., 25 канд.). Перший дир. Ін­ституту — О. Кульбах (1929–34), від 2001 — А. Анциферов.

Завантажити статтю