ГЛАДИ́ЛІН Владислав Микола­йович (11. 08. 1935, м. Словʼянськ Сталінської, нині Донецької обл. — 15. 09. 2015, Київ) — археолог. Доктор історичних наук (1989). Закінчив Київський університет (1959). Від­тоді працював у Ін­ституті археології НАНУ (Київ): 1973–96 — завідувач Археологічного музею; 1996–2000 — провід­ний науковий спів­робітник. У 60-х рр. проводив дослідже­н­ня у Донбасі, зокрема здійснив роз­копки мустьєрських стоянок Антонівка 1 і 2, на матеріалах яких за­пропонував власну методику класифікації палеолітичних камʼяних знарядь; у 1969–92 очолював Закарпатську палеолітичну екс­педицію, зокрема 1974 від­крив багатошарову палеолітичну стоянку по­близу селища Королеве (див. Королеве I). Досліджував про­блеми роз­витку технологій первісного виробництва, взаємодії людини та середовища за камʼяної доби. За­пропонував власні принципи і критерії локального під­роз­ділу стоянок ран­нього й середнього палеоліту, виділив доолдувайську епоху в археологічній періодизації палеоліту.

У 2024 р. науковцям вдалося вирахувати, що вік зна­йдених на Закарпат­ті (стоянка Королеве) палеолітичних камʼяних знарядь — 1,4 млн років, тобто є найдавнішими слідами людини на території Європи; це робить внесок у теорію, згідно з якою людина заселяла Європу зі Сходу на Захід через Карпати.