ГЛЕ́БА Юрій Юрі­йович (13. 06. 1949, с. Шаланки, нині Вино­градів. р-ну Закарп. обл.) — фахівець у галузі клітин­ної інженерії рослин та генетики. Доктор біо­логічних наук (1981), професор (1989). Акад. НАНУ (1988), Нім. академії «Леопольдіна» (1991), Бавар. АН (1992). Премія ім. В. Юрʼєва АН УРСР (1983), Державна премія СРСР (1984), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Закін. Київський університет (1971). Працював в Ін­ституті ботаніки АН УРСР (Київ, 1974–90): від 1981 — завідувач від­ділу цитофізіології і клітин. інженерії, заст. дир. з наукової роботи, від 1988 — керівник від­діл. клітин. біо­логії та інженерії; від 1990 — директор Ін­ституту клітин. біо­логії та генет. інженерії НАНУ. Водночас 1988–98 — академік-секр. Від­діл. заг. біо­логії НАНУ, 1989–97 — засн. і завідувач кафедри клітин. біо­логії Київ. університету. Під керівництвом Г. вперше в колиш. СРСР проводилися роботи з генет. інженерії рослин. Г. від­крив явище двобатьків. спадковості ген­них детермінантів цитоплазми при парасексуал. гібридизації соматич. клітин рослин; під­готував цикли робіт: «Роз­робка фундаментальних основ клітин­ної (генетичної) інженерії рослин» (1964– 82) та «Організація і екс­пресія генетичного матеріалу в реконстру­йованих клітин­них системах» (1983–89). Остан­нім часом приділяє значну увагу новому напряму біо­технології — пошуку нових фізіологічно активних речовин, які синтезуються рослинами і можуть бути основою для створе­н­ня нових фармацевт. препаратів.