Глини
ГЛИ́НИ — зв’язні незцементовані осадові породи. Складаються з переважно тонкодисперс. глинистих мінералів (шаруватих водних алюмосилікатів), що тримаються вкупі завдяки міжмолекуляр. силам і зв’язку між найтоншими часточками. За класифікацією інженерів-геологів, до Г. віднесені породи, що вміщують понад 30 % часток не більших ніж 0,005 мм. Мають властивість пластичності, формуються. Хім. склад (%): SiO2 — 30–70, Al2O3 — 10–40, H2O — 5–10, а також домішки оксидів металів. Порошок Г., замішаний на воді, утворює в’язке тісто, здатне формувати і зберігати придану йому форму. Обпалене у вогні тісто набуває кам’янисту твердість і міцність. Ця якість Г. використовується при виробленні із них фарфору, фаянсу та ін. кераміки. Каменеподібні і аргилітоподібні Г., які втратили пластичність у процесі діагенет. і катагенет. змін, є перехідними породами між Г. і аргілітами. За генезисом розрізняють Г. уламкові і хемогенні (гол. чином залишкові — кори вивітрювання), за умовами осадконакопичення — мор., лагунні, дельтові, річкові, озерні, водно-льодовикові, елювіальні. За мінерал. складом розрізняють каолінові, гідрослюдисті (зокрема глауконіт.), монтморилоніт. (інколи хлоритові), палигорскіт. і полімінеральні. Г. — корисні копалини; використовуються для виготовлення кераміки, вогнетрив. виробів, як адсорбент (монтморилонітові Г.) та ін.
Г. відбілююча, або земля філерова — бентоніти, активізовані кислотою. Високодисперсні монтморилонітові Г., що не розмокають у воді, завдяки вибірковій адсорбц. і каталіт. активності монтморилоніту можуть використовуватися для очищення і відбілювання (освітлення) масел, нафтопродуктів, вин, води, відбілювання тканин та ін. Надра України багаті унікал. родовищами високосорт. каолінових, бентоніт. і палигорскіт. Г., що сконцентр. переважно в межах Придніпров. височини (УЩ), а також у Донец. кряжі (Донбас) та Закарпатті. Надзвичайно широко розповсюдж. гончарні і буд. Г. та суглинки.