Глішич Милован
ГЛІ́ШИЧ Милован (Глишић Милован; 06. 01. 1847, с. Градац побл. м. Валєво, нині Сербія — 20. 01. 1908, м. Дубровник, нині Хорватія) — сербський письменник, перекладач. Навч. у Белґрад. гімназії, на тех. та філос. ф-тах. Працював у Держ. друкарні, г. «Српске новине», драматургом Нац. театру, заст. дир. Нац. б-ки. Сатир. й гуморист. оповідання, памфлети й фейлетони публікував у часописах «Враголан», «Врзино коло», «Отаџбина» та ін. У проз. доробку Г. — оповідання переважно на теми сільс. життя, в яких сатирично відобразив лихварів, глитаїв-скоробагатьків («Свирач», «Глава шећера»), чиновників («Распис»), кепкував з неосвіч. та забобон. селян («Ноћ на мосту», «Награиcao»). Різновид новел Г. — безневин. жарт, анекдот, розвинений у веселу, дотепну оповідь з колорит. героями («Руга», «Ни око шта»). Такого ж спрямування і комедії Г. «Два цванцика» (1883), «Подвала» (1885), які мали тривале сценічне життя у серб. театрах. Г. майстерно переклав «Тараса Бульбу», а також «Мертві душі» (у співавт.) М. Гоголя, «Війну і мир» та «Крейцерову сонату» Л. Толстого, «Обломова» І. Гончарова, твори П. Меріме, А. Доде, Ж. Верна, Е. По, Марка Твена та ін. Традиційно в публікаціях із серб. шевченкіани Г. називають перекладачем балади «Причинна» Т. Шевченка, опубл. серб. мовою в новосад. часописі «Jавор» (1877, № 22–23), підпис. криптонімом Г-ћ. Існує проте достатньо підстав автором цього перекладу вважати серб. поета і перекладача Й.-М. Грчича, який підписував свої публікації саме таким криптонімом.
Рекомендована література
- Гольберг М. Я. Мілован Глишич — сербський перекладач Шевченка // Тез. доп. IV Міжвузів. респ. славістичної конф. О., 1961.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
