КРАСЯ́ТИЧІ — селище міського типу Київської області, адміністративний центр Поліського ра­йону. Красятицькій селищній раді під­порядковані села Дубова, Міхлівщина та Чапаєве. Знаходиться на р. Вересня (притока Ужа, басейну Дніпра), за 100 км від обл. центру та 45 км від залізничної станції Вільча. Площа 1,6 км2 . Населе­н­ня 748 осіб (2001), пере­важ­но українці. Уперше згадується в писемних джерелах 2-ї половини 16 ст. як Красне місто. За Люблінською унією 1569 ві­ді­йшло до Польщі. Жителі брали участь у пов­стан­ні під керівництвом С. Наливайка, Визвольній війні під проводом Б. Хмельниць­кого, гайдамацькому русі. За Андрусівським пере­мирʼям 1667 залишилося під владою Польщі. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Радомишльського повіту Київської губернії. 1897 поміщик Гребень та генерал Рудзевич збудували винокурний завод. У цей період також діяла низка водяних млинів. Від 1900 — сучасна назва. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, за­знали ста­­лінських ре­пресій. Від серпня 1941 до листопада 1943 — під німецько-фашистською окупацією. Після аварії на ЧАЕС 1986 — у зоні гарантованого добровільного від­селе­н­ня. Від 1996 — райцентр. Від 2006 — смт. До 2008 працював молокозавод, до 2009 функціонував історико-крає­знавчий музей (пере­несено у с. Вовчків Поліського ра­йону). Нині у К. — на­вчально-виховне обʼ­єд­на­н­ня «школа-дитсадок»; Будинок культури, бібліотека; лікарня. Діє релігійна громада УПЦ МП. Встановлено меморіали Слави на честь радянських воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни, і памʼяті та скорботи селам, жителі яких виселено після аварії на ЧАЕС.