ГОМОН­НА́Й Олександр Васильович (03. 07. 1957, Ужгород) — фізик. Син В. Гомон­ная. Доктор фізико-математичних наук (2004). Закін. Ужгород. університет (1978). Працював у ВНДІ монокри­сталів (Харків, 1982), СКБ засобів аналіт. техніки (Ужгород, 1983), СКТБ з екс­перим. виробництвом Ін­ституту ядер. дослідж. АНУ (1984–92). Від 1992 — в Ін­ституті електрон. фізики НАНУ (Ужгород): пров. н. с. Досліджує способи під­вище­н­ня радіац. стійкості силікат. скла та радіац.-терміч. обробки легованих монокри­сталів, інтерферометр. аналізатори, стійкі до впливу зовн. факторів. Виявив роз­упорядкува­н­ня кри­сталіч. ґратки напів­провід­ників А2В6 та А3В5, об­умовлене високо­енергет. електрон. опроміне­н­ням; встановив особливості раманів. роз­сіюва­н­ня у напів­провід­ник. нанокри­сталах на основі халькогенідів; встановив заг. закономірності зміни процесів оптич. по­глина­н­ня у нанокри­сталах CdS1-xSex, інкорпорованих у боросилікатну матрицю.