ГОНЧАРО́В Володимир Максимович (09. 02. 1940, Київ — 14. 01. 2022, там само) — художник, режисер анімаційних фільмів. Заслужений діяч мистецтв України (2010). Член НСКінУ (1967). Закін. Київ. художнє училище (1957) і режисер. факультет Київ. ін­ституту театр. мистецтва (1975; викл. Р. Юхименко, В. Чубасов). Від 1959 — художник і реж. Твор. обʼ­єдн. худож. мультиплікації студії «Київнаукфільм» (нині «Укранімафільм»), водночас від 1990 — на студії «Борисфен». Як художник брав участь у створен­ні фільмів реж. І. Гурвич, Н. Василенко, І. Лазарчука, Д. Черкаського та ін. По­ставив стрічки: «Камінь на дорозі» (1968, також спів­автор сценарію і художник), «Зайченя заблукало» (1973), «Пригоди малюка Гіпопо» (1974), «Чотири нерозлучних таргани та цвіркун» (1975), «Тяп-ляп» (1977), «Чумацький Шлях» (1980; почесний диплом журі «За художнє втіле­н­ня нац. поет. жанру нар. легенди в мультиплікації» Вкф, Вільнюс, 1981), «...І сестра їхня Либідь» (1981; почесний диплом Вкф, Вільнюс, 1981), «Жили-були думки» (1983), «Джор­дано Бруно» (1984), «Сонечко і снігові чоловічки» (1985), «Альтернатива» (1986), «Камʼяний вік» (1987), «Правда крупним планом» (1988), «Втеча» (1989); «Кол­лет-45» (1993), «Викраде­н­ня віку» (1995, також автор сценарію), «Бридке каченя» (1996, спів­автор), «Віслюкова шкура» (1997), «Кози пана Сегена» (1998), «Нещастя Софі» (1999); реж. анімації «Zoo-Lane» (2000), «Old-Tom» (2001), «TW-TW» (2002).