Гопко Василь

ГО́ПКО Василь (21. 04. 1904, с. Грабське побл. м. Бардіїв, нині Словаччина — 23. 07. 1976, м. Пряшів, нині Словаччина) — церковний діяч. Закін. Пряшів. духовну семінарію (1929). У лютому того ж року висвяч. П.-П. Ґойдичем, признач. душпастирем греко-католиків у Празі, де 1934 організував укр. греко-катол. парафію. Від 1943 — проф. морал. і пасторал. теології Вищої теол. школи у Пряшеві. 1940 здобув ступ. д-ра теології у Братислав. університеті. 1947 папа Пій ХІІ іменував його титуляр. єпископом Міділійським і допоміж. єпископом П.-П. Ґойдича, котрий призначив Г. ген. вікарієм Пряшів. греко-катол. єпархії. Головний редактор журналу «Благовісник» (1946–47) з дит. додатком «Зоря» і видавництва духов. літ-ри «Книги Благовісника». Після заборони греко-катол. церкви 24 жовтня 1950 заарешт. органами Чехослов. держ. безпеки і 1952 засудж. до 15 р. ув’язнення. 1960 П.-П. Ґойдич перед своєю смертю у в’язниці передав Г. єпископ. повноваження. 1964 Г. амністов. і посел. у римо-катол. монастирі м. Осек (нині Чехія). Під час «Празької весни» 1968 брав активну участь у відновленні єпархії в Пряшеві, але не став єпископом через антиукр. настрої словац. вищого духовенства. Єпископом Пряшів. греко-катол. єпархії Ватикан призначив І. Гірку, котрий запровадив словакізацію греко-катол. Церкви на Пряшівщині. 2003 Г. беатифіков. як словац. мученик за віру, того ж року його останки перезахоронено у кафедрал. храмі св. Хрестителя в Пряшеві.

Рекомендована література

1. о. А. Пекар. Ісповідники віри нашої сучасности. Торонто; Рим, 1982;
   Google Scholar Internet
2. Поташ М. Життя віддане Богові. Т. 2. Л., 1992;
   Google Scholar Internet
3. P. Borza. Blahosloveny Vasil’ Hopko — prešovsky pomocny biskup. Prešov, 2003;
   Google Scholar Internet
4. M. Hromnik. Blahosloveny Vasil Hopko. Trnava, 2003;
   Google Scholar Internet
5. Мушинка М. Мученик за віру. До 100-ліття з дня народження владики Василя Гопка (1904–1976) // Патріархат. 2004. Ч. 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю