КО́ЛОТОВ Віктор Михайлович (03. 07. 1949, с-ще Юдино, нині у складі м. Казань, Татар­стан, РФ — 03. 01. 2000, Київ) — футболіст (пів­захисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975). Заслужений тренер України (1986). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016, посмертно). Закін. Київський ін­ститут фізичної культури (1975). Бронз. при­­зер 20-х (Мюнхен, 1972), 21-х (Монреаль, 1976) Олімпійських ігор. Чем­­піон СРСР (1971, 1974, 1975, 1977). Срібний призер чемпіонатів СРСР (1972, 1973, 1976, 1978) та чемпіонату Європи (Бельгія, 1972). Володар Кубка СРСР (1974, 1978), Кубка володарів Кубків європ. країн та Суперкубка УЄФА (обидва — 1975). У списках «33 найкращих» — 7 разів, з них 5 — на 1-му місці. Ви­ступав за спорт. клуби «Чайка» (м. Зеленодольськ, 1967), «Трудові резерви» (1968), «Рубін» (1968–70, обидва — м. Ка­­зань; усі — Татар­стан), «Динамо» (Київ, 1971–81). У чемпіона­­тах СРСР провів 218 ігор, забив 62 голи. За збірну команду СРСР провів 55 матчів, забив 22 голи (зокрема за олімп. збірну СРСР зі­грав 11 матчів, забив 5 голів). За результатами сезону 1976 британ. ж. «World soccer» («Сві­­товий футбол») на­звало К. серед чл. символ. збірної команди світу. Тренери — В. Маслов, О. Севидов, В. Лобановський. Працював тренером команди «Динамо» (Київ, 1984–92), гол. тренером команд «Борисфен» (Київ, 1993), молодіж. збір. України (1995–96, 1998–99), «Прикарпа­т­тя» (Іва­­но-Франківськ, 1996–97). У рідному с-щі К. встановлено памʼят­­ник, його імʼям на­звано стадіон «Ком­сомолець» у Зеленодольську.