фон Горват Одон

фон ГО́РВАТ Одон (von Horváth Ödön; 09. 12. 1901, м. Фіуме, Австро-Угорщина, нині м. Рієка, Хорватія — 01. 06. 1938, Париж) — ав­стрійський драматург, письмен­ник. Премія ім. Г. Кляйста (1931). Після закінче­н­ня серед. школи ви­вчав філософію, германістику, від 1919 — театро­знавство у Мюнхені. Друкуватися почав 1920. Від 1923 — на творчій роботі. Пʼєси Г. нім. влада роз­цінювала як «небажані», тому письмен­ник 1933 ви­їхав до Відня, 1938 — до Парижа. Г. — драматург соц. і морал.-крит. спрямува­н­ня, прозаїк реаліст. стилю, який по­єд­нував гумор, морал. поміркованість і гірку сатиру. Писав дидакт., просвітн., т. зв. народні пʼєси (осн. їх тема — «титанічна боротьба між особою і су­спільством»), а також великі проз. твори, есе, крит. стат­ті. Роз­кривав злободен­ні про­блеми (лицемірна сві­домість обивателя, облудна поведінка і під­ступність міщанина), від­ображав повсякден­не життя (здебільшого дрібних ремісників, службовців та чиновників періоду націонал-соціаліст. диктатури). Використовував мову як соц. феномен, спосіб роз­різне­н­ня сві­домого і під­сві­домого (акцентував не на тому, про що говорять персонажі творів, а в який спосіб вони це роблять). Г. — есе­їст, автор драм. творів «Sladek, der schwarze Reichswehrmann» («Сладек, або Чорна Армія», 1928), «Italienische Nacht» («Італійська ніч»), «Geschichten aus der Wienerwald» («Оповід­ки Ві­денського лісу»; обидва — 1931), «Kasimir und Karoline» («Казимір і Кароліна», 1934), «Don Juan kommt aus dem Krieg» («Дон Жуан повертається з війни»), «Figaro lässt sich scheiden» («Роз­луче­н­ня Фіґаро»), романів «Ein Kind unserer Zeit» («Дитя нашого часу»), «Jugend ohne Gott» («Юність без Бога»; усі — 1937) та ін. Від 70-х рр. 20 ст. пʼєси Г. регулярно ставлять провід­ні європ. театри. У Києві 2005 ви­дано кн. «Оповід­ки Ві­денського лісу», куди уві­йшли однойм. пʼєса та «Фіґаро роз­лучається» (укр. перекл. — І. Мегели).

Завантажити статтю