фон Горват Одон

фон ГО́РВАТ Одон (von Horváth Ödön; 09. 12. 1901, м. Фіуме, Австро-Угорщина, нині м. Рієка, Хорватія — 01. 06. 1938, Париж) — австрійський драматург, письменник. Премія ім. Г. Кляйста (1931). Після закінчення серед. школи вивчав філософію, германістику, від 1919 — театрознавство у Мюнхені. Друкуватися почав 1920. Від 1923 — на творчій роботі. П’єси Г. нім. влада розцінювала як «небажані», тому письменник 1933 виїхав до Відня, 1938 — до Парижа. Г. — драматург соц. і морал.-крит. спрямування, прозаїк реаліст. стилю, який поєднував гумор, морал. поміркованість і гірку сатиру. Писав дидакт., просвітн., т. зв. народні п’єси (осн. їх тема — «титанічна боротьба між особою і суспільством»), а також великі проз. твори, есе, крит. статті. Розкривав злободенні проблеми (лицемірна свідомість обивателя, облудна поведінка і підступність міщанина), відображав повсякденне життя (здебільшого дрібних ремісників, службовців та чиновників періоду націонал-соціаліст. диктатури). Використовував мову як соц. феномен, спосіб розрізнення свідомого і підсвідомого (акцентував не на тому, про що говорять персонажі творів, а в який спосіб вони це роблять). Г. — есеїст, автор драм. творів «Sladek, der schwarze Reichswehrmann» («Сладек, або Чорна Армія», 1928), «Italienische Nacht» («Італійська ніч»), «Geschichten aus der Wienerwald» («Оповідки Віденського лісу»; обидва — 1931), «Kasimir und Karoline» («Казимір і Кароліна», 1934), «Don Juan kommt aus dem Krieg» («Дон Жуан повертається з війни»), «Figaro lässt sich scheiden» («Розлучення Фіґаро»), романів «Ein Kind unserer Zeit» («Дитя нашого часу»), «Jugend ohne Gott» («Юність без Бога»; усі — 1937) та ін. Від 70-х рр. 20 ст. п’єси Г. регулярно ставлять провідні європ. театри. У Києві 2005 видано кн. «Оповідки Віденського лісу», куди увійшли однойм. п’єса та «Фіґаро розлучається» (укр. перекл. — І. Мегели).

Завантажити статтю