Горді Іван Якович
Визначення і загальна характеристика
ГО́РДІ Іван Якович (справж. — Гордієвський; 12(25). 11. 1853, м. Овідіополь, нині Одес. обл. — після 1925) — співак (бас-профундо), педагог. Закін. Одес. гімназію (1874), консерваторію (1883; кл. І. Мельникова, В. Самуся, К. Еверарді) та університет у С.-Петербурзі. Удосконалював вокал. майстерність в Італії (1884–85). У 1882– 84 — соліст Маріїн. опери в С.-Петербурзі. 1885–90 виступав на опер. сценах Італії (дебютував у мілан. театрі «Манцоні») та Франції. 1890–91, 1896–97 — соліст Тифліс. (нині Тбілісі; перший виконавець партії Батька Земфіри в опері «Алеко» П. Юона), 1891–92 — Київ. опер. Виступав також на опер. сценах Катеринослава (нині Дніпропетровськ, 1892–93, 1894–95), Вільно (нині Вільнюс, 1893–94), Ярославля (нині РФ, 1896), в Опер. товаристві під керівництвом К. Михайлова-Стояна (1897–98). Від 1903 — на пед. роботі: 1907–19 — проф. Моск., 1919–20 — Харків., 1920 — Кубан. (Краснодар, РФ) консерваторій, 1922 — викладач Краснодар. муз. технікуму, від 1923 — муз. інституту. Серед учнів — С. Лисенкова, В. Муравйов, П. Словцов та І. Росляков. Володів сильним, добре поставленим голосом, який особливо гарно звучав у серед. та верх. регістрах. Відзначався неабиякою музикальністю та артистизмом.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Сусанін («Життя за царя» М. Глінки), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Марсель, Великий інквізитор («Гуґеноти», «Африканка» Дж. Мейєрбера), Кардинал («Жидівка» Ф. Галеві), Кончак («Князь Ігор» О. Бородіна).
Завантажити статтю
Людина 
