ГОРДІЄ́ЦЬ Євген Якович (01. 04. 1952, м. Макіївка, нині Донец. обл.) — живописець. Батько О. Гордієць. Заслужений художник УРСР (1986). 1-а премія Респ. ви­ставки (Київ, 1982). Член НСХУ (1979). Закін. Київський художній ін­ститут (1977; викл. О. Лопухов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1981; кер. С. Григорʼєв). Від­тоді працював у Творчо-вироб. обʼ­єдн. «Художник»; 1981–92 — викладач Київ. худож. ін­ституту. Учасник респ. та всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1977. Персон. — у Парижі (1989), Нью-Йорку (1995), Скотсдейлі, Нантакеті (обидві — США, 2001). Працює у жанрах станк. картини, пейзажу, натюрморту. Тяжіє до символ. узагальне­н­ня зовні простих сюжетів. Чіткість і рівновага композиц. побудови, живописна манера пере­гукуються з доробком майстрів Від­родже­н­ня. Роботи зберігаються у Київ. музеї рос. мистецтва, Запоріз., Херсон., Севастоп., Черніг., Луцькому, Хмельн., Микол., Черкас. ХМ, ДТГ (Москва).