Горинов Олександр Васильович

Визначення і загальна характеристика

ГО́РИНОВ Олександр Васильович (22. 07(04. 08). 1902, м. Лубни, нині Полтав. обл. — 22. 02. 1975, Москва) — фахівець у галузі залізничного транс­порту. Доктор технічних наук (1936), проф. Член-кореспондент АН СРСР (1939). Закін. Моск. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1925). Брав участь у низці екс­педицій для роз­відува­н­ня і проектува­н­ня нових залізниць (Чарджоу–Кун­град, Верх­ньоудинськ–Кяхта, Кунгур–Уфа, Оренбург–Уральськ–Ілецьк). 1930–40 — директор Центр. НДІ будівництва (Ленін­град). Був гол. інж. будівництва залізниці Москва–Донбас (1932–33). У 1931–41 — у Ленінгр. ін­ституті інж. залізнич. транс­порту: проф., завідувач кафедри роз­відува­н­ня і проектува­н­ня залізниць; водночас 1932–38 — нач. каф. проектува­н­ня і будівництва шляхів сполуче­н­ня Військ.-транс­порт. академії; від 1943 — завідувач кафедри роз­відува­н­ня і проектува­н­ня залізниць Моск. ін­ституту інж. залізнич. транс­порту. Очолював Комплексну транс­порт­ну екс­педицію АН СРСР з аеророзшукува­н­ня шляхів сполуче­н­ня у важкодо­ступ. гірській місцевості (1951–56), По­стійну комісію АН СРСР з питань роз­витку транс­порту (від 1965). Наукові праці з теорії комплекс. проектува­н­ня залізниць і вибору їх тех. параметрів.

Пр.: Изыскания, проектирование и по­стройка железных дорог. Москва, 1937; Единая транс­порт­ная система СССР. Москва, 1968; Изыскания и проектирование железных дорог: Учеб. 5-е изд. Т. 1–2. Москва, 1969.

С. О. Плахотнюк

Завантажити статтю