КОЛПАКО́В Євген Вікторович (10. 10. 1902, м. Вєрний, нині Алмати, Казах­стан — 04. 07. 1979, Київ) — фі­­зіолог. Чоловік Б. Хайкіної, батько І. Колпакова. Доктор біо­логічних наук (1943). Закін. Саратов. університет (РФ, 1924). Учителював. Від 1928 — у Саратов. вет.-зоотех. ін­ституті: від 1931 — в. о. завідувача кафедри зоології та біо­логії. Від 1932 — в Ін­ституті екс­перим. біо­логії і патології, від 1936 — в Ін­ституті клін. фізіо­­логії АН УРСР (згодом обʼ­єд­на­ні в Ін­ститут фізіології АН УРСР, Київ): зав. лаб. порівнял. фізіології, 1952–57 — в. о. за­ступника директора з наук. частини. Після 2-ї світової вій­ни також очолював каф. біо­логії Київ. стоматол. ін­ституту. Від 1974 — на пенсії. Наукові дослідже­н­ня: вплив на організм людини низького атмо­сфер. тиску, поруше­н­ня печінк. кровообігу, дія ендокрин. препаратів на кровообіг, травматич. шок, вища нерв. діяльність собак із фістулою Ек­ка–Па­влова при моделюван­ні азотистої інтоксикації. Автор роз­ділів у кн. «Гипоксия» (1949), «Физиология и патофизиология дыхания» (1958), «Кислород­ная недо­статочность» (1963; усі — Київ).