ГО́РЛАЧ Андрій Андрі­йович (30. 11(12. 12). 1898, с. Монастирище Ніжин. пов. Черніг. губ., нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. — 11. 08. 1976, м. Біла Церква Київ. обл.) — вчений-агроном, селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1961), професор (1967). Сталінcька премія (1951). Закін. Київ. с.-г. ін­ститут (1922). Від­тоді до 1976 працював на Білоцерків. дослідно-селекц. станції ВНДІ цукр. буряків: 1928–41 та 1944–76 — завідувач від­ділу селекції зерн. культур; 1941–44 — науковий спів­робітник від­ділу зерн. культур Бійської дослідно-селекц. станції (Алтай. край, РФ) цього Ін­ституту. Водночас 1951–54, 1964, 1967–69 — завідувач кафедри селекції та насін­ництва Білоцерків. с.-г. ін­ституту. Роз­робляв методи створе­н­ня сортів озимої пшениці, стійких проти хвороб і шкідників: Лісо­степка 74, 75, Білоцерківська 198, 29 та ін.