ГО́РНУНГ Юзеф (1876, Львів — 04. 07. 1935, там само) — архітектор, живописець і графік. З походже­н­ня поляк. Навч. у Львів. політехніці (1895–1900). Працював інж. у буд. від­ділах міськрад міст Сх. Галичини. Від 1906 — арх. у Львові. Викладав образотворче мистецтво у Львів. АМ. Виконував арх. проекти в формах модерну, неоампіру і модернізов. істор. стилів. Збудував у Львові: житл. будинки на вул. І. Франка, № 66 (1907), вул. Генерала Чу­принки, № 8 (1908), вул. Є. Коновальця, № 44а (1910) та № 87 (1910), вул. Піскова, № 9 (1910), вул. С. Бандери, № 22 (1911), вул. І. Котляревського, № 17–19 (1911). Здійснив забудову у стилі модернізов. готики житл. спорудами на вул. Д. Менделєєва, № 3–15 (1908–10). Від­новлював і ре­ставрував стародавні споруди. Після 1918 — куратор професій. худож. навч. закладів у Зх. Україні. Учасник мистецьких ви­ставок від 1920. Персон. — у Львові (1924, 1930–32). Автор фігур. композицій («Молитва єврея», 1923), краєвидів Львова та Італії, натюрмортів, офортів.