Городищенський район
ГОРОДИ́ЩЕНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у центральній частині Черкаської області. Утвор. 1923. Городищани потерпали від голодомору 1932–33. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Бл. 8 тис. жит. р-ну воювали на фронтах 2-ї світової війни. У січні–лютому 1944 на тер. Г. р. відбувалися жорстокі бої у ході Корсунь-Шевченків. операції. Площа 0,9 тис. км2. Насел. 49 307 осіб (2001, складає 88,1 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Городище, смт Вільшана, Цвіткове та 29 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Цвіткове, Хлистунівка, Городище. Лежить на Придніпров. височині. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина, розчлен. долинами річок, балками та ярами. Корисні копалини: граніти, лабрадорит, глини, суглинки, буд. піски, торф. Річки бас. Дніпра, осн. — Вільшанка. Пл. водного дзеркала 1,1 тис. га (створ. понад 100 ставків), лісів — 17,4 тис. га (дуб, граб, липа, береза, клен). Є заг.-держ. значення ботан. пам’ятка природи Закревський бір, місц. значення пам’ятка садово-парк. мистецтва — Мліїв. дендропарк, заповідні урочища Монастирок, Хвилинка, Цареві Яри, Довжик, Вергунове. Ґрунти переважно чорноземні та опідзолені. Гол. підприємства розташ. у Городищі, Вільшані, с. Хлистунівка (ЗАТи — «Хлистунів. завод буд. конструкцій», «Хлистунів. щебеневий завод»), с. Мліїв (ЗАТ «Мліїв. завод технол. обладнання»). Пл. с.-г. угідь 62,8 тис. га, з них орних земель — 52,2 тис. га, пасовищ та сіножатей — 8,9 тис. га. Осн. напрям розвитку рослинництва — зерн. та буряківничий, тваринництва — м’ясо-молочний. Станом на 2006 функціонувало 16 с.-г. підприємств та 22 фермер. господарства. У Г. р. — Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН, аграр. технікум, ПТУ, 27 заг.-осв. шкіл, 24 дит. установи, 5 шкіл естет. виховання дітей, ДЮСШ; 9 лікув. закладів, 16 фельдшер.-акушер. пунктів, дит. ревмосанаторій; 8 музеїв, Ле Івана Городищенський літературно-меморіальний музей-садиба, 26 центрів культури, 31 б-ка. Є готель, відділ. 3-х банків. Виходить г. «Вісник Городищини». Реліг. громади: 19 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 3 — УАПЦ, 5 — євангел. християн-баптистів, 1 — християн віри євангельської, 1 — адвентистів сьомого дня. Пам’ятки архітектури: Михайлів. церква (1844), вироб. приміщення цукрокомбінату (1876, обидві — м. Городище), Михайлів. церква (1850, с. Хлистунівка), Микол. церква (1850, с. Орловець), Успен. церква (1859, с. В’язівок), Микол. церква (с. Набоків, 1904), Будинок науки та контора садівництва (поч. 20 ст., с. Мліїв). Виявлено археол. знахідки знарядь праці доби палеоліту, мезоліту та неоліту (20–4 тис. до н. е.), досліджено поселення скіф. доби та трипіл. культури. Серед видат. уродженців — математик, чл.-кор. НАНУ М. Портенко (с.Калинівка), вет. лікар, академік УААН, ректор Білоцерків. аграр. університету В. Власенко (с. В’язівок), правознавець, політ. діяч, ректор Нац. університету внутр. справ О. Бандурка (с. Калинівка), іхтіолог, дир. (1970–91) Укр. НВО з рибництва та рибальства П. Галасун (с. Товста); поети В. (син) та М. (батько) Гаптарі (с. Орловець), поет, літературознавець О. Лищенко (с. Валява), прозаїк, літературознавець М. Потупейко (с. Мліїв); живописець, графік Ф. Красицький (с. Зелена Діброва); диригент, бандурист І. Антоновський (с. Журавка), співачка, засл. арт. УРСР В. Багацька (с. Дирдин); Герої Рад. Союзу І. Буркут, О. Гарань (обидва — с. Мліїв) та ін. У Вільшані навч. малярства, відвідував Городище, села Зелена Діброва та Мліїв Т. Шевченко; з с. Мліїв пов’язані життя та діяльність родини Симиренків: промисловця Платона, за фінанс. підтримки якого видано останнє прижиттєве вид. «Кобзаря» Т. Шевченка, інж.-технолога Василя, помолога світ. рівня, засн. наук.-практич. садівництва Левка, проф. садівництва Володимира. У Г. р. жили і працювали революціонер-винахідник У. Жук, поет Олександр Лан, драматург І. Тогобочний. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку (м. Городище), Л. Симиренку (с. Мліїв), учасникам п’ятисотен. руху (с. Старосілля), погруддя С. Гулака-Артемовського (м. Городище), М. Кривоноса (смт Вільшани); у низці насел. пунктів — меморіали та пам’ятні знаки учасникам та жертвам 2-ї світової війни.
А. І. Гріненко, С. П. Палькова