Городоцький район
ГОРОДО́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Хмельницької області. Утвор. 1923. Жит. Г. р. у 1920-х та наступ. рр. чинили тривалий опір комуніст. режимові, за що зазнали репресій. У с. Нове Поріччя селяни спалювали садиби активістів рад. влади. Село Пільний Олексинець рішуче виступило на захист «куркулів» під час їхнього примусового виселення та відбило земляків від оператив. групи. Відчут. спротив чинили мешканці сіл Чорниводи, де мешкало чимало колиш. вояків армії УНР, Скотиняни та Людвиполь. Від поч. липня 1941 до 25 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,1 тис. км2. Насел. 58 655 осіб (2001, складає 88,9 % до 2001), переважно українці, проживають також поляки (9 %). У складі р-ну — м. Городок, смт Сатанів, 72 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Вікторія, Лісоводи. Лежить на Поділ. височині. Поверхня р-ну — погорбована рівнина, яка на Сх. переходить у Товтровий кряж. Перевищення віднос. висот становить 80 м. Ґрунти — переважно опідзолені чорноземи, на Пд. — суглинки. Корисні копалини: піски, вапняки, глина; є джерела мінерал. вод. Найбільші ріки: Збруч, Смотрич. Заг. пл. водного дзеркала 623,7 га, створ. 85 ставків. Пл. с.-г. угідь 111 тис. га, з них орних земель — 76,4 тис. га, пасовищ та сіножатей — 11,3 тис. га, лісів — 12,4 тис. га. Основою економіки Г. р. є багатогалуз. с. госп-во, що спеціалізується на вирощуванні зерн. і тех. культур, тваринництві. Серед с.-г. підприємств — 17 ТОВів, 9 приватно-оренд. підприємств, 2 держ. підприємства, 2 фермер. господарства. Пром-сть р-ну спеціалізується на переробці с.-г. продукції та машинобудуванні. Гол. пром. підприємства розташ. у Городку та Сатанові. У р-ні — 44 заг.-осв. школи, Лісовод. аграр. ліцей, ПТУ, спорт.-тех. клуб, римо-катол. духов. семінарія, Інститут богослов. наук; рай. та міська лікарні, 7 лікар. амбулаторій, 49 фельдшер.-акушер. пунктів; санаторій «Товтри», пансіонат «Збруч», 10 баз відпочинку та лікув.-оздоров. комплексів; 43 Будинки культури та клуби, 40 б-к, муз. та художня школи, Городоцький краєзнавчий музей, 9 громад. музеїв. Виходить рай. г. «Городоцький вісник», працює місц. радіокомпанія. Сім худож. колективів мають звання «народний» та «зразковий». Реліг. громади: 40 — УПЦ МП, 21 — РКЦ, 3 — УПЦ КП, 2 — УГКЦ, 8 — євангел. християн-баптистів, 4 — адвентистів сьомого дня, 1 — юдейська, 1 — християн віри євангельської. У Г. р. — заг.-держ. значення ландшафтні Кошарнинський заказник, Іванковецький заказник, лісовий Сатанівський заказник та ботанічні заказники Сатанівська Перлина, Городоцька дача; 4 пам’ятки природи місц. значення. Видатні уродженці р-ну: д-ри н. педагог, історик С. Бабишин (с. Нове Поріччя), агроном В. Даньков (с. Кремінна), фахівець у галузі механіки В. Ловейкін (с. Велика Левада), математик Г. Пелюх (с. Бубнівка); громад. діяч, ботанік Д. та громад.-політ. діяч, літературознавець П. (брати) Богацькі (с. Купин), політ. діяч, публіцист І. Вараниця (с. Кузьмин), громад. діяч, історик Є. Пастернак (с. Вигнанка); перекладач О. Бандура (с. Зверхівці), літературознавець, перекладачка Л. Задорожна (с. Лісогірка), поети В. Зубар (с. Пільний Олексинець), Д. Онкович (с. Турчинці); художник А. Заблуда (с. Мартинківці), майстер декор.-ужитк. мистецтва В. Левенцов (с. Грицьків); актор театру та кіно І. Бондар (с. Купин); Герой Радянського Союзу Я. Алексєєв (с. Кузьмин). 1653 на тер. сучас. Городоччини побував Б. Хмельницький, у серпні 1711 — Петро І, 1822 — У. Кармалюк.
О. А. Воротний, М. Р. Білан