Городоцький район

ГОРОДО́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Хмельницької області. Утвор. 1923. Жит. Г. р. у 1920-х та на­ступ. рр. чинили тривалий опір комуніст. режимові, за що за­знали ре­пресій. У с. Нове Поріч­чя селяни спалювали садиби активістів рад. влади. Село Пільний Олексинець рішуче ви­ступило на захист «куркулів» під час їхнього примусового виселе­н­ня та від­било земляків від оператив. групи. Від­чут. спротив чинили мешканці сіл Чорниводи, де мешкало чимало колиш. вояків армії УНР, Скотиняни та Людвиполь. Від поч. липня 1941 до 25 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,1 тис. км². Насел. 58 655 осіб (2001, складає 88,9 % до 2001), пере­важно українці, проживають також поляки (9 %). У складі р-ну — м. Городок, смт Сатанів, 72 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Вікторія, Лісоводи. Лежить на Поділ. височині. Поверх­ня р-ну — погорбована рівнина, яка на Сх. пере­ходить у Товтровий кряж. Пере­вище­н­ня від­нос. висот становить 80 м. Ґрунти — пере­важно опідзолені чорноземи, на Пд. — су­глинки. Корисні копалини: піски, вапняки, глина; є джерела мінерал. вод. Найбільші ріки: Збруч, Смотрич. Заг. пл. водного дзеркала 623,7 га, створ. 85 ставків. Пл. с.-г. угідь 111 тис. га, з них орних земель — 76,4 тис. га, пасовищ та сіножатей — 11,3 тис. га, лісів — 12,4 тис. га. Основою економіки Г. р. є багатогалуз. с. госп-во, що спеціалізується на вирощуван­ні зерн. і тех. культур, тварин­ництві. Серед с.-г. під­приємств — 17 ТОВів, 9 приватно-оренд. під­приємств, 2 держ. під­приємства, 2 фермер. господарства. Пром-сть р-ну спеціалізується на пере­робці с.-г. продукції та машинобудуван­ні. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у Городку та Сатанові. У р-ні — 44 заг.-осв. школи, Лісовод. аграр. ліцей, ПТУ, спорт.-тех. клуб, римо-катол. духов. семінарія, Ін­ститут богослов. наук; рай. та міська лікарні, 7 лікар. амбулаторій, 49 фельдшер.-акушер. пунктів; санаторій «Товтри», пансіонат «Збруч», 10 баз від­починку та лікув.-оздоров. комплексів; 43 Будинки культури та клуби, 40 б-к, муз. та художня школи, Городоцький крає­знавчий музей, 9 громад. музеїв. Виходить рай. г. «Городоцький вісник», працює місц. радіокомпанія. Сім худож. колективів мають зва­н­ня «народний» та «зразковий». Реліг. громади: 40 — УПЦ МП, 21 — РКЦ, 3 — УПЦ КП, 2 — УГКЦ, 8 — євангел. християн-баптистів, 4 — адвентистів сьомого дня, 1 — юдейська, 1 — християн віри євангельської. У Г. р. — заг.-держ. значе­н­ня ландшафтні Кошарнинський заказник, Іванковецький заказник, лісовий Сатанівський заказник та ботанічні заказники Сатанівська Перлина, Городоцька дача; 4 памʼятки природи місц. значе­н­ня. Видатні уродженці р-ну: д-ри н. педагог, історик С. Бабишин (с. Нове Поріч­чя), агроном В. Даньков (с. Кремін­на), фахівець у галузі механіки В. Ловейкін (с. Велика Левада), математик Г. Пелюх (с. Бубнівка); громад. діяч, ботанік Д. та громад.-політ. діяч, літературо­знавець П. (брати) Богацькі (с. Купин), політ. діяч, публіцист І. Вараниця (с. Кузьмин), громад. діяч, історик Є. Пастернак (с. Ви­гнанка); пере­кладач О. Бандура (с. Зверхівці), літературо­знавець, пере­кладачка Л. Задорожна (с. Лісогірка), поети В. Зубар (с. Пільний Олексинець), Д. Онкович (с. Турчинці); художник А. Заблуда (с. Мартинківці), майстер декор.-ужитк. мистецтва В. Левенцов (с. Грицьків); актор театру та кіно І. Бондар (с. Купин); Герой Радянського Союзу Я. Алексєєв (с. Кузьмин). 1653 на тер. сучас. Городоч­чини побував Б. Хмельницький, у серпні 1711 — Петро І, 1822 — У. Кармалюк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю