Бондар Іван Севастянович

БО́НДАР Іван Севастянович (17. 12. 1919, с. Купин, нині Городоцент р-ну Хмельн. обл. — 20. 11. 1993, Київ) — актор. Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. Член НСКінУ (1993). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1939). У 1939–41 — арт. Київ. академ. театру укр. драми ім. І. Франка; 1946–57 — арт. театрів рос. драми ім. Лесі Українки, Транспорту (Київ), Балтій. флоту (Лієпая), рос. драми ім. М. Горького (Дніпропетровськ); від 1957 — на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. В кіно дебютував 1938 епізод. роллю тракториста Івана у фільмі І. Пир’єва «Багата наречена». Майстер епізоду. Учасник кіноконцертів Театру-студії кіноактора Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка.

Ролі: Майор («Биндюжник і король» за п’єсою «Занепад» І. Бабеля), Ракпі («Політ над гніздом зозулі» за К. Кізі), Сват («Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом), Микола Степанович («Випадок з газетної практики» Ю. Щербакова); у кіно — Микола («Киянка», 1958, реж. Т. Левчук), Саприкін («Останні залпи», 1960, реж. Л. Сааков), Підсікайло («Повість полум’яних літ», 1961, реж. Ю. Солнцева), Підручний Сиплого («Оптимістична трагедія», 1961, реж. С. Самсонов), Никифор Онопко («Ми, російський народ», 1964, реж. В. Строева), Ромашко («Дума про Британку», 1968, реж. М. Вінграновський), Петро («Падав іній», 1968, реж. В. Івченко), Яким («Доля», 1977, реж. Є. Матвєєв), Сергій («Чекайте на зв’язкового», 1977, реж. О. Коберідзе), Прокопович («Особливо важливе завдання», 1983, реж. Є. Матвєєв), Кузьмич («Вісімнадцятирічні», 1988, реж. Р. Єфименко, 3 серії), Козак-примара («Конотопська відьма», 1990, реж. Г. Шигаєва), Герасько («Сільські бувальщини. По ревізії», 1992, реж. Ю. Некрасов), Баритон («Тихий Дон», 1992, реж. С. Бондарчук).

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк

Основні ролі

Майор («Биндюжник і король» за п’єсою «Занепад» І. Бабеля), Ракпі («Політ над гніздом зозулі» за К. Кізі), Сват («Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом), Микола Степанович («Випадок з газетної практики» Ю. Щербакова); у кіно — Микола («Киянка», 1958, реж. Т. Левчук), Саприкін («Останні залпи», 1960, реж. Л. Сааков), Підсікайло («Повість полум’яних літ», 1961, реж. Ю. Солнцева), Підручний Сиплого («Оптимістична трагедія», 1961, реж. С. Самсонов), Никифор Онопко («Ми, російський народ», 1964, реж. В. Строева), Ромашко («Дума про Британку», 1968, реж. М. Вінграновський), Петро («Падав іній», 1968, реж. В. Івченко), Яким («Доля», 1977, реж. Є. Матвєєв), Сергій («Чекайте на зв’язкового», 1977, реж. О. Коберідзе), Прокопович («Особливо важливе завдання», 1983, реж. Є. Матвєєв), Кузьмич («Вісімнадцятирічні», 1988, реж. Р. Єфименко, 3 серії), Козак-примара («Конотопська відьма», 1990, реж. Г. Шигаєва), Герасько («Сільські бувальщини. По ревізії», 1992, реж. Ю. Некрасов), Баритон («Тихий Дон», 1992, реж. С. Бондарчук).

завантажити статтю