Горохівський район

ГОРО́ХІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південній частині Волинської області. Утвор. 1939. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На тер. р-ну під час 2-ї світової війни існували концентрац. табори в містах Горохів, Берестечко та с. Лобачівка, до серед. 1950-х рр. збройну боротьбу вели загони ОУН–УПА. Від 1963 — в сучас. межах. Площа 1,1 тис. км². Насел. 57 098 осіб (2001, складає 94,9 % до 1989): українців — 98,5 %, росіян — 1,1 %, білорусів — 0,1 %. У складі р-ну — м. Горохів, м. Берестечко, 2 смт (Мар’янівка, Сенкевичівка) та 86 сільс. насел. пунктів. Тер. р-ну перетинає автотраса Луцьк–Львів. Протяжність шосей. доріг 486,9 км, залізниці Луцьк–Львів у межах р-ну — 42 км. Залізничні ст.: Горохів, Сенкевичівка, Брани, Звиняче. Лежить у межах Горохів. височини. Поверхня Г. р. в основному горбиста. Поблизу с. Брани знаходиться найвища точка р-ну і області (292 м над р. м.). Між зниженими і підвищеними частинами проходить частина Гол. Європ. вододілу, що ділить бас. рік Чорного і Балт. морів. З корис. копалин найбільше значення мають торф, глина, вапняки, кварц. пісок. Річки Стир, Липа та Гнила Липа належать до бас. Дніпра, Луга — до бас. Зх. Бугу. Пл. водного дзеркала 2,0 тис. га. Ґрунти переважно чорноземні. Уздовж річок розкинулися заболочені луки. Більша частина пл. р-ну розорана, а частина зайнята лісами. Ліси та лісовкриті пл. займають 11,6 тис. га. Серед порід переважають дуб, граб, сосна, береза. Є пам’ятка садово-парк. мистецтва — горохів. парк, заказники Бужанівська дача, Гнила Липа (усі — місц. значення). Гол. підприємства розташ. у Горохові, Берестечку, Мар’янівці та Сенкевичівці. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні цукр. буряків та зернових. Тваринництво — молочно-м’ясного напрямку. Станом на 2005 працювало 24 с.-г. підприємства та 102 фермер. господарства. Пл. с.-г. угідь 110,3 тис. га, з них орної землі — 99,2 тис. га, пасовищ та сіножатей — 11,1 тис. га. Гол. культури: пшениця, ячмінь, цукр. буряки, картопля. У р-ні — Горохів. с.-г. технікум, Берестечків. ПТУ, г-зія, 67 заг.-осв. шкіл, 3 муз. школи, 2 Будинки школяра, 50 дитсадків, ДЮСШ; 2 рай. лікарні та 2 поліклініки, 8 амбулаторій, 74 фельдшер.-акушер. пункти; 50 Будинків культури та клубів, 44 б-ки; музей с. Скригове, Горохівський історичний музей, держ. істор.-мемор. музей-заповідник «Поле Берестецької битви», Берестечків. істор.-краєзнавчий музей; відділ. 4-х банків. Виходить г. «Горохівський вісник». Реліг. громади: 56 — УПЦ МП, 17 — УПЦ КП, 12 — християн віри євангельської, 7 — євангел. християн-баптистів, 2 — УГКЦ, 1 — РКЦ. Функціонує 8 нар. аматор. колективів худож. самодіяльності (фольклор.-етногр. колектив с. Жабче, хор «Хлібодар» с. Вільхівка; камер. хор. «Дзвони», чол. хорова капела, капела працівників культури, капела бандуристів та духовий оркестр рай. нар. дому «Просвіта») та 2 дит. зразкові аматор. колективи (хор «Щедрик» та гурт «Кобзарик» рай. нар. дому «Просвіти»). Пам’ятки архітектури: Аннозачатіїв. церква (17 ст., дерев’яна; с. Підбереззя), каплиця св. Теклі (17 ст., кам’яна; споруджена на могилі замордов. татарами в Берестечку 43-х дівчат-слов’янок на чолі з монахинею Теклею), Микол. церква (1638; с. Охлопів), Микол. церква (1678, дерев’яна; с. Борочиче), Покров. церква (1725, дерев’яна; с. Брани), Михайлів. церква (1756, с. Ржищів), Георгіїв. церква (1761, дерев’яна; с. Кутрів), Преображен. церква (1765, с. Квасів), Троїц. костел із дзвіницею (1765, кам’яний; м. Берестечко), Хрестовоздвижен. церква (1782, дерев’яна; с. Вільхівка), Михайлів. церква (1783, с. Смолява). Встановлено пам’ятники Б. Хмельницькому (м. Берестечко), Т. Шевченку (с. Угринів, м. Берестечко), воїнам-брусилівцям (побл. с. Перемиль), на брат. могилі рад. воїнів (с. Угринів), загиблим за волю України (с. Терешківці), мемор. комплекс воїнам-афганцям (с. Лобачівка). У р-ні виявлено залишки результату дії льодовика (с. Цегів; у кар’єрі цегел. заводу під багатьма нашаруваннями глини прямовис. розріз показав на глиб. 6–7 м від поверхні майже півметр. пласт чорнозему), мезоліт. стоянки (побл. с. Квасів; 8–4 тис. до н. е.), культури лійчастого посуду (побл. с. Скобелка; 4–3 тис. до н. е.), доби бронзи (села Лобачівка, Мерва, Квасів, Новосілки, Піски, Перемиль, Красів, Волиця-Дружкопільська, міста Горохів, Берестечко; кін. 3 — поч. 1 тис. до н. е.), заліз. віку (с. Загаї; 1 тис. до н. е. — 5 ст. н. е.), городища давньорус. часів (села Мирків, Марковичі, Холонів, Звиняче, Брани, Борисковичі, Борочиче, Новосілки, Колмів, Горішнє, Перемиль), ранньослов’ян. поселення (вздовж правого берега Липи; 6–8 ст.). Видатні уродженці: д-ри н. економіст В. Андрійчук (с. Рачин), вет. лікар Л. Горальський (с. Мерва), історик С. Заремба (с. Підбереззя), фізик В. Покропивний (с. Наталин), лікар-дерматолог Л. Христін (с. Бужани); правозахисник, літературознавець Є. Сверстюк (с. Сільце), учасник нац.-визв. руху 1940–50-х рр. О. Брись (с. Рачин); громад. діяч, педагог А. Братунь (с. Стрільче; у цьому ж селі провів дит. роки його син поет та громад. діяч Р. Братунь), поет, прозаїк В. Слапчук (с. Новий Зборишів), поетеси Л. Корецька (с. Марковичі), Є. Лещук (с. Квасів); архітектори О. Базюк (с. Звиняче), В. Ніколаєнко (с. Цегів), художниця О. Бурдаш (с. Губин); чеський співак Е. Гакен (с. Шклинь), засл. арт. УРСР І. Секлій (с. Печихвости); важкоатлет М. Авраменко (с. Липа).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю