Горошин
ГОРО́ШИН — давньоруське городище. Знаходиться на правому березі р. Сула в урочищі Бурти (Круча, Лиса Гора) у межах с. Тарасівка Оржиц. р-ну Полтав. обл. Г. обстежив наприкінці 19 ст. В. Ляскоронський, оглядали І. Ляпушкін (1948), М. Кучера та О. Сухобоков (1971), Ю. Моргунов (1981). Останній обґрунтував його тотожність із літопис. містом-фортецею, згадуваним Володимиром Мономахом у «Повчанні дітям» під 1084. Майданчик городища пл. 0,6 га має кільцеву схему оборон. споруд із трьох напіл. боків у вигляді валу (висота 2,5–3,8 м) і рову (8–12 м). Центр. ділянка власне городища пошкоджена внаслідок госп. діяльності. З усіх сторін до нього прилягає оточений невисоким валом (до 1,0 м) і ровом майданчик посаду розміром 220 на 160 м. На Пн. від укріплень посаду помітні рештки такого ж невисокого валу, що захищав в’їзд у поселення з найбільш похилого схилу. Тер. посаду частк. зайнята садибами і розорюється. У відслоненнях виявлено культур. шар завтовшки 0,6 м, у якому присутня кераміка двох хронол. періодів культури давньорус. часу: 10 — поч. 11 і 12–13 ст. С-ще із такими самими матеріалами простежується на відстані 200 м північніше та на Пд. від городища. Колекції знахідок зберігаються в Ермітажі (С.-Петербург), Інституті археології НАНУ (Київ) та Лубен. краєзнав. музеї.
Рекомендована література
- Тихомиров М. Н. Список русских городов дальних и ближних // Истор. зап. Москва, 1952. Т. 40;
- Ляпушкин И. И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа // Мат. и исследования по археологии СССР. Москва; Ленинград, 1961. № 104;
- Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. К., 1984;
- Моргунов Ю. Ю. Про місцеположення літописного Горошина // Тези доп. 1-ї Полтав. наук. краєзнав. конф. П., 1989;
- Його ж. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996.
Завантажити статтю
