Господарські об’єднання

ГОСПОДА́РСЬКІ ОБʼЄ́ДНА­Н­НЯ — сукупність само­стійних субʼєктів господарюва­н­ня (під­приємств, господарських товариств тощо), які обʼ­єд­нують виробничу, наукову, комерційну та іншу господарську діяльність для захисту спільних інтересів, ко­ординації зусиль у роз­вʼязан­ні складних технічних, технологічних, фінансових, соціально-економічних про­блем, реалізації цільових про­грам і проектів інвестиційного, науково-технічного чи екологічного характеру. Від­повід­но до законодавства України, Г. о. формуються добровільно на основі договору або створюються за ріше­н­ням власника (уповноваженого держ. органу) з урахува­н­ням вимог антимонопол. законодавства. У госп. практиці можуть створюватися і функціонувати асоціації, комбінати, концерни, корпорації, пром.-фінанс. групи, союзи, трести, холдинги, консорціуми, пароплавства, залізниці, держ. та ін. обʼ­єд­на­н­ня. Залежно від характеру взаємин між обʼ­єд­на­н­ням та його чл., роз­різняють Г. о. ко­ординац. і суб­ординац. типів. Перші за­ймаються ко­ординацією осн. госп. діяльності чл. Г. о. і можуть виконувати одну або кілька вироб.-госп. й управлін. функцій щодо них (асоц., союзи, корпорації, пром.-фінанс. групи тощо); другі спеціалізуються на упр. діяльністю під­приємств, що входять до складу Г. о., залежно від суб­ординац. характеру звʼязків у ньому на під­ставі фінанс. залежності чи договору про централізацію знач. частини управлін. функцій (холдинги, концерни та ін.). За ступенем майнової від­окремленості під­приємств, що входять до складу обʼ­єд­наної володі­н­ням акцій (паїв) чи договором господарської системи, виділяють Г. о. само­стій. під­приємств, які володіють від­окремленим майном, і Г. о., що мають структуру холдингу. Гол. ознакою класифікації Г. о. першої групи є різний ступінь централізації упр. в окремих їх видах: асоц. (не втручається у вироб. і комерц. діяльність чл. обʼ­єд­на­н­ня); корпорація (здійснює делеговані їй деякі повноваже­н­ня централізов. регулюва­н­ня їхньої діяльності); концерн (спеціалізується на упр. централізов. вироб.-госп. діяльністю); держ. обʼ­єд­на­н­ня (комбінат, трест) — спеціалізуються на упр. діяльністю держ. під­приємств на основі широких повноважень, пере­даних уповноваженими держ. органами. Ін. Г. о. класифікують у самост. види за побіч. ознаками екон.-правового характеру (особливості організац.-екон. інтеграції у консорціумах, синдикатах та ін.).

Інтереси Г. о. як сукупності госп. субʼєктів пред­ставляє центр. госп. організація, створювана його засн. на засадах під­приємства. Ріше­н­ням засн. викона­н­ня функцій Г. о. може бути покладене на одного з його чл. Обʼ­єд­на­н­ня в особі центр. госп. організації за ріше­н­ням засн. наділяється спец. управлін. (ко­ординац.) компетенцією щодо його чл., а за законом набуває заг. право­здатності субʼєкта колектив. під­приємництва, якщо ін. не перед­бачене його установ. документами. Згідно із законодавством, чл. Г. о. зберігають свою організац. само­стійність. Порядок майнових від­носин у Г. о. встановлюють його засн. Майно, добровільно пере­дане Г. о. під­приємствами, зокрема майно держ. під­приємств, яким вони мають право само­стійно роз­поряджатися, а також набуте у ході госп. діяльності та на ін. під­ставах, не заборонених законом, є колектив. власністю Г. о. Майно держ. обʼ­єд­нань залишається у держ. власності, якщо ін. не перед­бачене установ. документами. Частина прибутку під­приємств, що входять до складу держ. обʼ­єд­на­н­ня, може вилучатися для створе­н­ня спіл. фондів роз­витку вироб. і соц. інфра­структури. Г. о. не від­повід­ає за зобовʼяза­н­нями держави, а держава — за зобовʼяза­н­нями Г. о. Обʼ­єд­на­н­ня не від­повід­ає також за зобовʼяза­н­нями своїх чл., а вони — за зобовʼяза­н­нями Г. о., якщо ін. не перед­бачене установ. документами обʼ­єд­на­н­ня. Упр. у добровіл. Г. о. будується на принципах колегіальності, створе­н­ня пред­ставниц. і незалеж. контрол. органів, роз­поділу нормотвор., виконав. та контрол. компетенції між різними його органами й верховенства заг. зборів його чл., а у Г. о., створ. у директив. порядку, — на принципах самоврядува­н­ня держ. під­приємств, по­єд­на­н­ня колегіальності та єдиноначальності у кер-ві діяльністю Г. о. і його чл. Принципами упр. у Г. о., що мають структуру холдингу, є не­участь дочір. під­приємств у вирішен­ні стратег. питань роз­витку холдинг. компанії та вирішал. вплив остан­ньої на від­повід­ні ріше­н­ня дочір. під­приємства завдяки володін­ню більшістю голосів на заг. зборах. Член Г. о. можуть вийти з його складу у порядку, встановленому установ. документами, зі збереже­н­ням взаєм. зобовʼязань. Ліквідація і реорганізація Г. о. здійснюються за ріше­н­ням засн. або на ін. під­ставах, перед­бачених законодавством.