Грицаненко Валентин Георгійович
ГРИЦАНЕ́НКО Валентин Георгійович (01. 01. 1945, с. Мала Токмачка Оріхів. р-ну Запоріз. обл.) — живописець. Заслужений художник України (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Член Спілки дизайнерів України (1999). Закін. Харків. інститут культури (1969; викл. Д. Власюк, Є. Лисенко, О. Скібневський). Від 1969 — викладач кафедри історії і теорії культури, доцент Харків. академії культури. Входить до складу твор. обʼєдн. «Буріме» та «Незалежна студія» (обидва — Харків). Учасник мистецьких виставок від 1996. Персон. — у Києві (1997), Москві (1998). Працює у жанрі пейзаж. панорам-візій. Експериментує у пошуках влас. трактування біблій. тематики. Автор низки наук. розвідок мистецько-культорол. спрямування, зокрема «Українська культура в контексті ментальності українців» // «Наук. зап. Харків. гуманітар. інституту “Нар. укр. академія”», 1991, т. 2, співавт.; «Феномен української художньої культури в контексті процесів національного відродження» // Там само, 1995, вип. 1, співавт.; «Обличчя під камуфляжем у дзеркалі постмодернізму» // «Душа вещей», 2005, № 1; уклав каталог «Олег Лазуренко» (Х., 2005).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Україна сакральна» (від 1997), «Осінь у Святих горах» (від 2000), «Карадаг» (від 2002), «Національний парк “Святі гори”» (2004); «Над берегами вічної ріки» (1991), «Голгофа» (1993), «Храм» (1994), «Втеча до Єгипту» (1997), «На Йордані» (1998), «Святогір’я» (1999), «Будинок поета» (2000), «Околиці старого Криму» (2002), триптих «Прабатьківщина», «На Осколі» (усі — 2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
