Грот Костянтин Якович

ГРОТ Костянтин Якович (Грот Константин Яковлевич; 22. 06(04.07). 1853, Царське Село, нині м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ — 29. 09. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський славіст. Учень В. Ламанського. Доктор слов’ян. філології (1889), член-кореспондент С.-Петербур. АН (1911), почес. чл. Сербської королів. АН (1892). Закін. істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету (1876) зі ступ. канд. н. За студент. роботу «Известия Константина Багрянородного про сербов и хорватов и их расселении на Балканском полуострове» отримав золоту медаль і був залишений при Університеті для підготовки до одержання професор. звання. За дис. «Моравия и мадьяры с половины IX по начало Х веков» (С.-Петербург, 1881) отримав ступ. магістра слов’ян. філології. Від 1883 — професор кафедри слов’ян. літ-р, історії та старожитностей Варшав. університету. 1889 у С.-Петербур. університеті захистив доктор. дис. «Из истории Угрии и славянства в ХII в.» (С.-Петербург, 1889). Від 1899 — у С.-Петербурзі: від 1905 — зав. громад. архіву Міністерства імператор. двору (після 1917 — 2-й відділ 1-ї секції Єдиного держ. фонду). Досліджував угор.-слов’ян. відносини. У кн. «Карпато-Дунайськие земли в судьбах славянства и в руських исторических изучениях» (С.-Петербург, 1905) подав періодизацію та характеристику істор. розвитку цього регіону. Автор дослідж. про славістів А. Будиловича, П. Кулаковського, М. Лавровського, В. Ламанського, Й. Первольфа, І. Філевича; опубл. матеріали, що стосуються життя і діяльності М. Карамзіна, В. Жуковського, Ф. Глінки, М. Гоголя, О. Пушкіна, зокрема «Пушкинский лицей» (С.-Петербург, 1911).

Рекомендована література

1. V. A. Frazev. K. J. Grot. Praha, 1935;
   Google Scholar Internet
2. Очерки истории исторической науки в СССР. Т. 2. Москва, 1960;
   Google Scholar Internet
3. Штакельберг Ю. И. Грот Константин Яковлевич // Славяноведение в дореволюционной России: Библиогр. слов. Москва, 1979.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю