Грубешів (Hrubieszów)
ГРУБЕ́ШІВ (Hrubieszów) — повітове місто Люблінського воєводства, Польща. Знаходиться на р. Гуща (притока Бугу), за 5 км від кордону України, у межах Волинської височини. Населення 18 668 осіб (2005), у повіті — понад 69 тис. осіб. Площа 32,79 км2. Уперше згадується 1254 як князівське село. 1377 приєднане до Корони Польської. 1400 отримало Маґдебурзьке право. 1434–1772 — у складі Холмської землі Руського воєводства. 1498–1626 зазнало неодноразових руйнувань від монголо-татарських набігів. Після 1-го поділу Польщі 1772 Г. відійшов до Австрії, 1809 відвойоване Варшавським князівством. Після Віденського конгресу 1815 — у складі автономного Королівства Польського, у Люблінському воєводстві, яке 1837 перетворене на губернію. 1912 утворено Холмську губернію, до якої належав і Г. як повітовий центр. 1918 — формально у складі УНР, згодом — повітовий центр Люблінського воєводства, Польща. Під час німецької окупації в часи 2-ї світової війни знищено близько 7 тис. мешканців Г. (50 %). У 1975–98 адміністративно належав до Замойського воєводства (повіти ліквідовано). Через Г. пролягає залізниця Катовиці–Завада–Київ.
Упродовж століть було центром українського життя у південно-східній Холмщині. Станом на 1893 тут мешкало 9,6 тис. осіб, з-поміж них — 5260 юдеїв, 3260 православних і 1070 римо-католиків. За переписом населення Люблінської губернії Російської імперії 1897 у Грубешівському повіті малоруською (українською) мовою розмовляли 60 413 осіб (з-поміж 101 392 жителів повіту), у Г. — 2285 осіб (з-поміж 10 639 жителів міста). 1915 до Росії примусово вивезено населення православної віри. У міжвоєнний період українці у повіті становили 38 %, україномовні римо-католики — 20 % і поляки — 32 %. За переписом 1921 у Г. населення становило 9598 осіб, серед них 481 українець, загалом у ґміні Г. (22 населені пункти) — 18 681 мешканець, з них українців — 6164 особи. Діяло товариство «Рідна хата».
У травні 1946 у Г. відбулися сутички між УПА, Польською армією крайовою та радянськими і польськими урядовими військами. За офіційними даними 1945–46 для переселення з Грубешівського повіту на територію УРСР на облік узято 69 937 осіб (18 984 родини) — переселено 68 656 осіб (18 654 родини).
Нині у Г. діє православна парафія з Успенською церквою (побудована 1873–75 за проектом інженера-архітектора В. Плищинського у російсько-візантійському стилі, з 13-ма куполами, розписи інтерʼєру здійснив 1936 О. Цикуцький). Також до 1875 діяла греко-уніатська, а 1875–1918 — як православна церква св. Миколая (зведена 1795–1828 за проектом австрійського інженера Л. де Лозено у стилях бароко і класицизму), — нині це римо-католицький костел св. Станіслава Костки. 1903–05 побудовано (разом з казармою для російського війська) православну церкву св. Миколая, яка після 1-ї світової війни перетворена на гарнізонний військовий римо-католицький костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1992 митці з Києва виконали вітражі з 12-ма апостолами). Щороку у Г. відбуваються Надбужанські культурні зустрічі за участі ансамблів з України. 2005 відкрито газопровід Устилуг (Волинська область) — Грубешів.
