ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Грушевський Сергій Федорович

ГРУШЕ́ВСЬКИЙ Сергій Федорович (07(19). 10. 1830, м. Чигирин Київ. губ., нині Черкас. обл. – 27. 01(09. 02). 1901, м. Владикавказ, Росія) – педагог, організатор народної освіти. Батько Михайла і Олександра Грушевських, Г. Грушевської (Шамрай). Навч. у Києво-Поділ. духов. училищі і Київ. духов. семінарії (1844–55), Київ. духов. академії (1855–59). Працював проф. словесності Полтав. (1859–60) і проф. по класу Святого Письма Київ. (1860–65) духов. семінарій. Одночасно займався етногр. та релігієзн. дослідж., частину з яких опублікував у тижневику «Руководство для сельских пастырей», зокрема «Остатки язычества в нашем простом народе» (1860, № 41), «По поводу простонародных примет в день нового года» (1862, № 1), «Крестные походы в русской церкви» (1863, № 46). Протягом 1865–68 працював у Царстві Польському: вчителем рос. мови та словесності Холм. русько-греко-уніат. гімназії (1865) і жін. греко-уніат. 6-клас. училища (1866), Ломжин. чол. класич. гімназії (1868), інспектором Холм. рос. пед. курсів (1867). За станом здоров’я переїхав на Кавказ. Був учителем Кутаїс. класич. гімназії (1869–70), інспектором (1870–76) і дир. (1876–78) нар. училищ Ставропол. губ., дир. нар. училищ Терської обл. (1878– 1901). У 1884 отримав чин дійсного стат. радника. Під час роботи на Кавказі організовував сільс. і козац. громади для будівництва шкіл й утримання вчителів; з метою створення належ. рівня шкільництва й підвищення пед. кваліфікації персоналу проводив учител. з’їзди і пед. курси; при дирекції нар. училищ у Владикавказі заснував пед. музей. Обстоював світський характер нар. освіти. Автор низки метод. посібників і підручників для шкіл, зокрема «Первой учебной книги церковно-славянского языка» (К., 1872), яка понад 30 разів перевидавалася у Києві та Москві. Відіграв значну роль у становленні патріот. світогляду свого старшого сина Михайла (водночас застерігав його від політ. діяльності). Частину спадщини заповів на заснування іменних стипендій в Києво-Поділ. духов. училищі й Київ. духов. семінарії, а також на будівництво й утримання нар. училища у Києві або Владикавказі. Спадкоємці обрали київ. околицю Куренівку, де збудували школу (нині вул. Фрунзе, № 164), яка протягом 1911–14 і від 1915 до встановлення рад. влади носила ім’я Г. Похов. на 1-му міському (заг.) кладовищі Владикавказа, перетвореному на поч. 1960-х рр. у Комсомол. парк (могила не збереглася).

Літ.: Грушевський М. Сергій Федорович Грушевський: Некролог // ЛНВ. 1901. Т. 13, ч. 2; Ковалинский В. Училище Грушевского // Меценаты Киева. К., 1998; Кучеренко М. Сергій Грушевський: науковець, освітянин і громадянин // УІ. 2004. № 1–2.

М. О. Кучеренко

Рекомендована література

  1. Грушевський М. Сергій Федорович Грушевський: Некролог // ЛНВ. 1901. Т. 13, ч. 2;Google Scholar
  2. Ковалинский В. Училище Грушевского // Меценаты Киева. К., 1998;Google Scholar
  3. Кучеренко М. Сергій Грушевський: науковець, освітянин і громадянин // УІ. 2004. № 1–2.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Грушевський Сергій Федорович / М. О. Кучеренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-32117. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

6-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

32117

Кількість переглядів цього року:

37

Схожі статті

Бородатий
Людина  |  Том 3 | 2004
М. А. Бахтін
Вознюк
Людина  |  Том 5 | 2006
Л. М. Токарська
Палінчак
Людина  | 2023
М. І. Зимомря, В. В. Юрош

Нагору