Грязнов Борис Олексійович
ГРЯЗНО́В Борис Олексійович (11. 01. 1931, м. Томськ, РФ) — фахівець у галузі турбобудування. Доктор технічних наук (1986), професор (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Закін. Київ. політех. інститут (1954). Працював 1958–66 в Інституті металокераміки і спец. сплавів АН УРСР (нині Інститут проблем матеріалознавства НАНУ); від 1966 — у Інституті проблем міцності НАНУ (обидва — Київ): 1988–97 — зав. лаб. втоми матеріалів і конструкцій. елементів при високих т-рах, від 1997 — гол. н. с. Досліджує циклічну міцність елементів турбомашин за умов цикліч. навантаження, створює експеримент. засоби для дослідж. опору втом і зразків та конструкційних елементів газотурбін. двигунів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Прочность тугоплавких материалов. Москва, 1970 (співавтор); Методы исследований сопротивления материалов деформированию и разрушению при циклическом нагружении. К., 1974 (співавтор); Несущая способность рабочих лопаток ГТД при вибрационных нарушениях. К., 1981 (співавтор); Усталость жаропрочных сплавов и рабочих лопаток ГТД. К., 1992 (співавтор); Сопротивление усталости сплава Тi–6Al–4V, полученного методом порошковой металлургии // ПП. 2004. № 3; Влияние эксплуатационных факторов на сопротивление усталости рабочих лопаток стационарных газотурбинных двигателей // Вісн. двигунобудування. 2005. № 1 (співавтор).