Васильєв Микола Володимирович
ВАСИ́ЛЬЄВ Микола Володимирович (16. 01. 1930, м. Ялта, нині АР Крим — 15. 02. 2001, Харків) — лікар-імунолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1970), академік Рос. АМН (1980), Рос. АПН (1999). Закін. Томський мед. інститут (РФ, 1953), де відтоді й працював: 1977–90 — завідувач кафедри мікробіології, імунології та вірусології, 1990–92 — завідувач кафедри клін. імунології; водночас у 1990–92 — заступник директора Всесоюз. онкол. наук. центру Рос. АМН; від 1992 — заступник директора з наукової роботи Інституту мікробіології та імунології АМНУ (Харків). Досліджував вплив магніт. полів на інфекц. процеси та імунітет; адаптац. синдром та імунітет; мед.-соц. аспекти ядер. катастроф; імунол. механізми канцерогенезу. Кер. експедицій до Тунгус. метеориту (РФ, 1958–98). Мала планета № 6483 названа імʼям В.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Роль нервной системы в процессах инфекции и иммунитета. Томск, 1963; Влияние магнитных полей на процессы инфекции и иммунитет. Томск, 1973; Очерки о роли кроветворной грани в антителообразовании. Томск, 1975; Вопросы онкологии опухолей. Томск, 1986; Атлас заболеваний злокачественными новообразованиями населения Сибири и Дальнего Востока. Томск, 1988; Иммуногенез, гомеостаз и неспецифическая резистентность организма. Москва, 1989; Аллергия и экология: Научно-познавательный очерк. Х., 1994 (співавтор); Адаптационный синдром и иммунитет. Х., 1995 (співавтор); Медико-социальные последствия ядерных катастроф. К., 1999; Тунгузский метеорит. Космический феномен 1908 г. Москва, 2004.
Людина 
