КОНФО́РМНА ГЕОМЕ́ТРІЯ — роз­діл геометрії, що ви­вчає властивості не­змін­них під дією конформних пере­творень фігур, тобто неперервних від­ображень, які зберігають форму нескінчен­­но малих фігур. Осн. інваріантом К. г. є кут між напрямами. Фактично, К. г. — це геометрія, ви­значена в евклід. просторі, доповненому однією нескінчен­но від­даленою (невластивою) точкою з фундам. групою точк. пере­творень, які від­ображають сферу в сферу. За­значений прос­­тір (по­значають Mn, n — роз­мірність евклід. простору) називають конформ. простором, а фун­­дам. групу — групою конформ. пере­творень. У двовимір. випад­­ку замість сфер роз­глядають ко­­ла. Якщо ж n ≥ 3, то пере­творен­­ня, які пере­водять сфери в сфе­­ри, вичерпують усі пере­творен­­ня, що зберігають кути (теорема Ліуві­л­ля). При n = 2 група таких пере­творень є ширшою. Будь-яке пере­творе­н­ня з фундам. групи К. г. — композиція скінчен­ної кількості рухів, подібних пере­творень та інверсій. Фундам. група К. г. площини М3 ізоморфна деякій під­групі проектив. групи, а саме під­групі пере­творень проектив. просто­­ру Р3, які пере­водять в себе овал. поверх­ню другого порядку, тобто групі гіперболіч. рухів тривимір. простору. Це дає змо­­гу за­стосовувати для К. г. зруч. аналіт. апарат, котрий використовують в неевклід. геометріях, зокрема в геометрії Лобачевсь­­кого. При конформ. пере­творен­­нях невластива точка може пере­ходити в будь-яку іншу, а тому коло може пере­йти в пряму і навпаки. Якщо по­ставити за ме­­ту те, щоб пере­ходила невластива точка в себе, тобто пряма в пряму, то під­група таких пере­творень буде групою подіб. пере­творень. У Р3 під­групі подіб­­ності від­повід­ає під­група гіперболіч. рухів, що залишають нерухомою деяку фіксов. точку аб­­солюту. З інверсією в Р3 асоціюється такий гіперболіч. рух, при якому кожна пара від­повід. точок М та М* лежить на прямій, що проходить через деяку фіксов. точку зовні абсолюту, та, крім того, виконується деяка до­­датк. умова. Осн. інваріант К. г. на площині — кут між двома кру­­гами. Пере­творе­н­ня фундам. гру­­пи К. г. у цьому випадку зоб­­ражується дробово-ліній. функ­­цією комплекс. змін­ної. Викори­ста­н­ня в К. г. методів матем. аналізу при­звело до створе­н­ня конформно-диференціал. геометрії. На основі К. г. також побудовано геометрію просторів конформ. звʼязності, яка по­­вʼя­­зана з К. г. так само, як геомет­­рія кривої поверх­ні з геометрією площини, або як ріманова геометрія з евклідовою.