Васкул Любов Василівна
ВА́СКУЛ Любов Василівна (10. 05. 1958, с. Хотимир Тлумац. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (2003). Заслужений майстер народної творчості України (2016). Мистецтву навч. у матері та гурт-ку «Вишиванка» при Коломий. будинку школярів (кер. Є. Ґеник). Закін. Івано-Фр. пед. інститут (1982). Учителювала. Учасниця регіон. виставок самодіял. образотвор. та декор.-ужитк. мистецтва. Персон. — у Чернівцях (1999, 2003), Коломиї, Снятині Івано-Фр. обл., Івано-Франківську (усі — 2002). У роботах використовує шви: хрестик, низинку, гладь, яворівку, малювання голкою тощо.
Додаткові відомості
- Основні твори
- сорочки — «Блакитна», «Чорнобривці», «Весільна», «Веселка»; портрети — Т. Шевченка (1995); рушники — «Банкетний» (1994), «Космацький» (1995), «Два кольори» (1998), «Сяйво» (1999); панно — «Дитяча молитва» (1992), «Укріпи, Господи» (1994), «Мазепа» (1999); комплект «Кухонний» (1982); портьєри «Вогні Карпат» (1985); доріжки — «Зоряна дорога» (1985), «Україні» (1986), «Баранячі ріжки» (1987), «Стежками Карпат» (1989), «Гуцулка» (1992), «Гуцулочка» (1993), «Золота Україна» (1994), «Циганські дороги» (1995), «Зоре моя вечірняя» (1997), «Барви Буковини» (1999), «Марія» (2001); серії доріжок — «Сніжинки» (1985), «Новорічні вогники» (1997), «З Новим роком» (2000), «Звірі» (2002); «Христос Воскрес» (1987, 2001), «Великодня» (1999, 2004); сервети — «Незалежність» (1983), «Гуцульське літо» (1984), «Буковинські мотиви» (1985), «Невимовність» (1986), «Золота осінь», (1987), «Калиновий гай» (1988), «Сподівання» (1989), «Сонячна» (1990), «Надія» (1991), «Буковинська» (1994), «Гори димлять» (1995), «Берегиня» (1996), «Карпатські вогники» (1997); ікони — «Ісус Христос» (1990), «Основна заповідь» (1997), «Мадонна» (1999), «Ісус в терновому вінку» (2000), «Народження Ісуса» (2001), «Ісусові молитви» (2002), «Покрова», (2003), «Італійська Мадонна» (2004).
Рекомендована література
- Яківчук А. Відгомін мистецтва літописного Черна. Чц., 1996.