Концевий Володимир Павлович
.jpg)
КОНЦЕВИ́Й Володимир Павлович (02. 02. 1947, м. Ворошиловград, нині Луганськ — 02. 07. 1997, там само) — скульптор. Член СХУ (1981). Закінчив Київський художній інститут (1974; викл. В. Бородай, М. Вронський, І. Макогон). Працював 1974–88 на Ворошиловградському художньо-промисловому комбінаті. На творчій роботі. Учасник міських, обл., всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1975. Для творчості К. характерні пластична виразність, одухотворена образність, ліризм і психологізм у виріш енні портретів, експресія, кінематографічний прийом у просторовому вирішенні композиції. Створював скульптурні портрети та композиції. Окремі роботи зберігаються у Стахановському історико-краєзнавчому музеї (Луганська обл.), Павлиському педагогічно-меморіальному музеї (Кіровоградська обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Льотчиця М. Раскова» (1975), «Оленка» (1976), «Студентка», «Слідчий І. Нехаєв», «Фронтова медсестра Т. Боровиченко», «Андрійко-жовтеня» (усі — 1977), «Розвідник В. Леонов» (1978), «Пташниця» (1980), «Ветеран війни народний майстер О. Язловський» (1982), «Ветеран праці Н. Бауман» (1983); композиції — «Ткаля» (1978), «Юні мрійники» (1979), «Льотчиця А. Зубкова» (1980), «Дівчинка і лялька», «Слоненя» (обидві — 1981), «У майстерні О. Язловського. За верстатом» (1982), «Ромашки» (1985).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 