Вектор Науково-дослідний інститут
«ВЕ́КТОР» Науково-дослідний інститут — науково-дослідна установа, що вивчає прогресивні наукові та технічні проблеми. Підпорядк. Держ. комітету природ. ресурсів пром. політики України. Засн. 1971 у Києві на базі ВО «Електронмаш» як НДІ периферій. обладнання; від 1992 — НДІ програм.-тех. засобів інформації «Принт»; від 1994 — Держ. НДІ «Вектор»; 1996 до складу «В.» увійшов Інститут проблем конверсії і прогресив. технологій Міністерства маш.-буд. промисловості України. Від 2003 — ВАТ із сучас. назвою. У структурі Інституту відділи: комп’ютер. технологій, обробки інформації та проектування динаміч. систем; розробки та виготовлення електр. машин і приводів; розробки, досліджень, атестації та впровадження тех. засобів захисту інформації; тех. контролю та метрології; матеріал.-тех. забезпечення, зовн. кооперації та збуту; 3 лаб.; 2 сектори. Інститут виконує н.-д. та пошукові роботи, направлені на розроблення і виготовлення електродвигунів спец. призначення для бронетехніки та автомобілебудування; засобів захисту електрон. пристроїв; приладів введення і виведення інформації в апаратурі зв’язку. Науковці Інституту розробили і впровадили у серійне виробництво на Київ. ВО «Електронмаш», Одес. ВО «Електронмаш», Вінн. ВО «Термінал», Лубен. заводі лічил. машин (Полтав. обл.) понад 80 програмно-тех. комплексів та пристроїв обчислювал. техніки, серед них — накопичувачі на магніт. носіях; пристрої введення і виведення інформації (дисплеї, принтери, плотери, сканери); прецизійні електродвигуни і електроприводи на їх базі; програмно-тех. комплекси для автоматич. контролю параметрів. За ці розробки Держ. премію УРСР у галузі н. і т. отримали С. Забара (1976, 1981) та Ю. Ожиганов (1976). Серед ін. відомих науковців Інституту — В. Осінський. Перший дир. Інституту А. Незабитовський (1970–78), від 1998 — С. Абідов.