ВЕЛИ́КИЙ ЛЮ́БІНЬ — селище міського типу Городоцького ра­йону Львівської області. Знаходиться побл. р. Верещиця (притока Дністра), за 10 км від райцентру та за 28 км від обл. центру. Залізнична ст. Любінь Великий. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Львів. обл. Площа 3,2 км2. Насел. 4612 осіб (2001, складає 91,5 % від 1989), пере­важна більшість — українці. Тер. сучас. В. Л. була заселена вже в 12–8 тис. до н. е. в період мезоліту, про що свідчать археол. знахідки. В істор. документах насел. пункт під на­звою «Любин-город» вперше згадується на поч. 13 ст. Поселе­н­ня виникло під час роз­квіту Галиц.-Волин. князівства як укріпле­н­ня проти татаро-монгол., польс. та угор. нападів. У 1241 Любин-город зруйнував князь Данило Романович, тому місцевість тривалий час була в запустін­ні. Від 1349 — у володін­ні Польс. королівства. На­прикінці 14 ст. с-ще з маєтками й навколиш. землями В. Ягайло подарував старості Галицькому й Рогатинському М. Параві. Після смерті М. Парави Любін (так змінювалася назва села) поділено на Великий і Малий Любін. Після 1-го поділу Польщі 1772 землі, в складі яких було с-ще, ві­ді­йшли до Австрії. На поч. 20 ст. збудовано ґуральню, цегельню та водяний млин. Від 1897 діяла філія товариства «Просвіта». У 1902 через с-ще прокладено залізничну колію Львів–Самбір. Мешканці В. Л. брали активну участь у нац.-патріот. русі, багато з них були членами ОУН, згодом — вояками УПА. У В. Л. діяли осередки укр. кооп. т-в, «Сільського господаря», «Маслосоюзу». Від 30 червня 1941 до 24 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1964 — смт. Функціонують Великолюбін. спиртзавод, Львів. від­діл. Ін­ституту рибного господарства УААН. У с-щі — заг.-осв. школа, дит. школа мистецтв, ДЮСШ, від­діл. оща­дбанку, школа-інтернат для дітей з вадами розум. роз­витку (колиш. палац барона Бруницького, 1645), студія худож. мистецтва; Зх.-укр. наук.-контрол. лаб. біо­препаратів; лікарня, поліклініка, санаторій «Любінь Великий» (проводиться лікува­н­ня сірководн. водою типу «Мацест» і торфʼяними грязями); Нар. дім. Реліг. громади: УГКЦ, РКЦ, УПЦ КП. Виявлені залишки давньорус. городища 12– 13 ст. Встановлено хрест на символіч. могилі жертвам більшов. терору. У В. Л. народилися академік НАНУ М. Голубець, д-р тех. н. В. Голубець, політ. діяч І. Васюник.