КОНЬКО́ВА Галина Вікторівна (24. 05. 1938, Полтава) — музико­знавець, піаністка, музично-громадська діячка, педагог. Кандидат мистецтво­­знавства (1978). Член Національної спілки композиторів України (1973). Закінчила Львівську (1961; клас фортепіано І. Крих), Київську (1970; клас теорії музики Ф. Аерової) консерваторії, аспірантуру при Ін­ституті мистецтво­знавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук Української РСР (Київ, 1975; керівник М. Гор­дійчук). Удосконалювала майстерність у Ю. Холопова в Москві. 1961–71 — концерт­мейстер Консерваторії, водночас 1962–82 — концерт­мейстер і лектор Філармонії. За сумісництвом 1962–63 — викладач Ін­ституту культури, 1971–82 — Ін­ституту театрального мистецтва і Музичного училища імені Р. Ґлієра, 1975–82 — спів­робітник Ін­ституту мистецтво­знавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук Української РСР. 1982–98 працювала у видавництві «Музична Україна», водночас 1986–98 — Державному дитячому музичному театрі (усі — Київ). Від 1998 — на творчій роботі. Авторка лібрето до опер «Маруся Чурай» (за мотивами твору Л. Костенко, 1982), «Ланцюг» О. Канер­штейна (спів­автор, 1995), «Пастка для Від­ьми» І. Щербакова (1997, по­ставлена у Державному дитячому музичному театрі), опери-буф «Гусарські роз­ваги» (за комедією А. Фредро «Дами і гусари», 1994), опери-балету «Спокута» (за мотивами творів Т. Шевченка, 1988), балетів «Чекай на мене» I. Панова (1986), «Бела» (за мотивами повісті М. Лермонтова, 1987), «Чарівні шахи» В. Назарова (1990), романтичної фантазії «Самотнім псом блукає місяць» Ю. Шевченка (за поезіями Ф. Млинченка, 1986), мюзиклів «Казка про живу воду» М. Чембержі (1992), «Як козаки Змія приборкували» І. Поклада (за пʼєсою О. Вратарьова, 2002). Пере­клала українською мовою і здійсни­ла редагува­н­ня лібрето низки творів зарубіжних композиторів. Авторка пʼєс «Лис Микита» (за казкою I. Франка, 1990), «Тікаю! Я мушу! Прощай!» (за мотивами пʼєси Олександра Олеся «Над Дні­пром», 1995), сценаріїв до телефільму «Георгій Майборода» (1983), «Симфонія пасторалей. Євген Станкович. Монологи. Роз­думи» (1988), «Його незакінчена симфонія... Борис Лятошинський» (1994), «Сімейний порт­рет в інтерʼєрі: Михайло Шух» (1995). У 2003 започаткувала серію «Діа­­логи з майстрами» (вий­шли окре­­мі книги про Л. За­білясту, О. Злотника, О. Куц, В. Кожухаря, А. Гнатюка, А. Власенка, В. Неволова, С. Бондура).