Аерова Фрида Ісааківна
АЕ́РОВА Фрида Ісааківна (09(22). 05. 1916, с. Шаповалівка, нині Борзнян. р-ну Черніг. обл. — 25. 09. 1990, Київ) — музикознавець, педагог. Закін. Київську консерваторію (1938). У Києві працювала акомпаніатором у Будинку вчителя (1932–34), педагогом муз.-теор. дисциплін школи ім. М. Лисенка (1936–41), муз. училища (1937–38), асист. проф. Л. Ревуцького (1938–41) у консерваторії. Під час 2-ї світової війни — у педагогіч. училищі (м. Давлеканово, нині Башкортостан, РФ, 1943), Свердлов. (нині Єкатеринбур.) консерваторії (1943–44). 1944–79 — на каф. теорії музики Київ. консерваторії. Розробляла питання методики викладання гармонії та сольфеджіо у вищих і середніх навч. закладах, проблеми виховання муз. слуху. Роботи її студентів неодноразово відзначалися наук. преміями. Серед учнів А. — диригенти М. Берденников, Л. Венедиктов, Г. Гнєдаш, М. Кречко, П. Муравський, композитори М. Дремлюга, В. Кирейко, П. Коломієць, музикознавці Л. Архимович, М. Бялик, Н. Герасимова-Персидська, А. Муха, Г. Конькова та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ладова альтерація. К., 1962; Практичні поради з методики викладання сольфеджіо. К., 1974.