Вайнштейн Мойсей Ісакович
ВАЙНШТЕ́ЙН Мойсей Ісакович (20. 02. 1940, м. Дружківка Сталін., нині Донец. обл. — 26. 05. 1981, Київ) — живописець і скульптор. Закін. Київський художній інститут (1965; викл. К. Трохименко, М. Хмелько), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1967; викл. С. Григор’єв). Персон. виставки — у Києві (1987, 1999 — посмертні). Автор темат. полотен, портретів, пейзажів, натюрмортів. Для творчості В. властива виразна композиція, неяскравий колорит. Предметне зображення поступається перед відтворенням суб’єктив. сприйняття у мерехтінні кольорів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Горобина», «Швидка допомога», «Автопортрет із пензлем», «Шахи» (усі — 1966), «Лікнеп», «Брати. 1941», «Мати» (усі — 1967), «Перші» (1968), «Автопортрет із сином» (1969), «Вчителька Марія Василівна» (1970), «Сонце встало» (1976), «Вечір», «Львівська площа», «Київ. Дахи» (усі — 1979), «Перший день. Ленін на Другому з’їзді Рад» (1980), «Ра-нок» (1981); серія «Пейзажі Києва» (1979–81), скульптура «Г. Сковорода» (1971).
Рекомендована література
- Михайло Вайнштейн. Живопис, графіка, скульптура: Каталог. К., 1987;
- Склярська М. Незгасний вогонь творчості // ОМ. 1989. № 5.