Вакалюк-Дорошенко Марія Іванівна

Визначення і загальна характеристика

ВАКАЛЮ́К-ДОРОШЕ́НКО Марія Іванівна (26.08.1926, с. Студена, нині Піщанського р-ну Вінницької обл. — 19.11.2017, Львів) — письменниця, перекладачка. Дружина І. Дорошенка. Член НСПУ (1982). Закінчила Львівський педагогічний інститут (1950). Відтоді працювала редактором, від 1978 — завідувач редакції художньої літератури видавництва «Каменяр», від 1992 — головний редактор видавництва «Плай» у Львові. Основа повістей «Моноліт» (1968), «Важкий хліб» (1976), «Бар’єр» (1980), «Порив» (1984) — автобіографічна: довоєнне дитинство, епізоди шкільного життя, румунська окупація, народний опір. 1994 видала книгу прозових мініатюр «Одкровення». Поетичні збірки «Книга болю» (1990), «Влада чуттів» (1997) та «Коли ти далеко» (2001) містять вірші про сьогодення та інтимну лірику. Усі зазначені твори опубліковані у Львові. Переклала з болгарської мови окремі твори П. Славинського, К. Калчева, А. Гуляшки, Б. Райнова (у співавторстві з К. Марущак).

Завантажити статтю