Вакалюк-Дорошенко Марія Іванівна

ВАКАЛЮ́К-ДОРОШЕ́НКО Марія Іванівна (26.08.1926, с. Студена, нині Піщанського р-ну Він­ницької обл. — 19.11.2017, Львів) — письмен­ниця, пере­кладачка. Дружина І. Дорошенка. Член НСПУ (1982). Закінчила Львівський педагогічний ін­ститут (1950). Від­тоді працювала редактором, від 1978 — завідувач редакції художньої літератури видавництва «Каменяр», від 1992 — головний редактор видавництва «Плай» у Львові. Основа повістей «Моноліт» (1968), «Важкий хліб» (1976), «Барʼєр» (1980), «Порив» (1984) — автобіо­графічна: довоєн­не дитинство, епізоди шкільного життя, румунська окупація, народний опір. 1994 видала книгу прозових мініатюр «Одкрове­н­ня». Поетичні збірки «Книга болю» (1990), «Влада чут­тів» (1997) та «Коли ти далеко» (2001) містять вірші про сьогоде­н­ня та інтимну лірику. Усі за­значені твори опубліковані у Львові. Пере­клала з болгарської мови окремі твори П. Славинського, К. Калчева, А. Гуляшки, Б. Райнова (у спів­авторстві з К. Марущак).

Завантажити статтю