Валківський краєзнавчий музей

Визначення і загальна характеристика

ВА́ЛКІВСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1977 як громад. музей історії з ініціативи П. Панча та В. Минка. Від 1978 — народний, від 1992 — сучасна назва. Нині у структурі музею від­діли: історії, літ-ри і мистецтва, природи. Основу колекції становлять екс­понати громад. музею, серед найцін­ніших — матеріали роз­копок Мерчиц. археол. екс­педиції (антич. посуд, знаря­д­дя праці, рештки зброї), гончарні роботи Ф. Гнідого та Б. Цибульника, особисті речі П. Панча, В. Минка, В. Кочевського, В. Гамана, Ю. Булаховської, М. Частія, М. Андрусенка; свідче­н­ня жертв голодомору 1932–33; колекції рукописів, нумізматики, укр. вишивок, опудал птахів і тварин. Музей брав участь в організації святкува­н­ня 350-річчя міста, провів крає­знав. конкурс «Валки — місто древнє й вічно молоде» та наук.-практ. конф. «Місто на краю Дикого поля», за його участі ви­дано: «Валки: Зб. архів. док. і мат.» (1992), «Валківська старовина: Істор.-крає­знав. нарис» Б. Скотаря (1993), «Огульці: Зб. архів. док. і мат., приуроч. до 350-річчя села» (1996; усі — Харків), «Чорні жнива. Голод 1932–1933 років у Валківському та Коломацькому ра­йонах Харківщини: Док., спогади, списки померлих» Т. Поліщук (К.; Х.; Нью-Йорк; Філадельфія, 1997), «Валківська енциклопедія» І. Лисенка (Х.; К.; Нью-Йорк, 2000), «Тайны Валковского дома» Ю. Булаховської (Х., 2002) та ін. Голова громад. ради зі створе­н­ня музею та перший дир. — О. Кабаков, від 1992 — Т. Поліщук.

М. М. Панченко

Завантажити статтю