Валківський краєзнавчий музей
ВА́ЛКІВСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1977 як громад. музей історії з ініціативи П. Панча та В. Минка. Від 1978 — народний, від 1992 — сучасна назва. Нині у структурі музею відділи: історії, літ-ри і мистецтва, природи. Основу колекції становлять експонати громад. музею, серед найцінніших — матеріали розкопок Мерчиц. археол. експедиції (антич. посуд, знаряддя праці, рештки зброї), гончарні роботи Ф. Гнідого та Б. Цибульника, особисті речі П. Панча, В. Минка, В. Кочевського, В. Гамана, Ю. Булаховської, М. Частія, М. Андрусенка; свідчення жертв голодомору 1932–33; колекції рукописів, нумізматики, укр. вишивок, опудал птахів і тварин. Музей брав участь в організації святкування 350-річчя міста, провів краєзнав. конкурс «Валки — місто древнє й вічно молоде» та наук.-практ. конф. «Місто на краю Дикого поля», за його участі видано: «Валки: Зб. архів. док. і мат.» (1992), «Валківська старовина: Істор.-краєзнав. нарис» Б. Скотаря (1993), «Огульці: Зб. архів. док. і мат., приуроч. до 350-річчя села» (1996; усі — Харків), «Чорні жнива. Голод 1932–1933 років у Валківському та Коломацькому районах Харківщини: Док., спогади, списки померлих» Т. Поліщук (К.; Х.; Нью-Йорк; Філадельфія, 1997), «Валківська енциклопедія» І. Лисенка (Х.; К.; Нью-Йорк, 2000), «Тайны Валковского дома» Ю. Булаховської (Х., 2002) та ін. Голова громад. ради зі створення музею та перший дир. — О. Кабаков, від 1992 — Т. Поліщук.