Варвинський район
ВА́РВИНСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться на південному сході Чернігівської області у південній частині Полтавської рівнини. Утвор. 1923. Існував у 1923–62, відновлено 1966; від 1932 — у складі Черніг. обл. Жит. В. р. потерпали від голодомору 1932–33. Площа 0,6 тис. км2. Насел. 20 005 осіб (2001, складає 92,4 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — смт Варва та 29 сільс. насел. пунктів. Поверхня р-ну рівнинна, розчленована прохідними долинами, балками, ярами. В. р. належить до недостатньо вологої, теплої агроклімат. зони. Переважають типові чорноземи, вилуговані і підзолисті (84 % площі р-ну) ґрунти. Пл. лісів 6 тис. га (дуб, граб, клен, береза, липа, вільха, осика, сосна). Корисні копалини: нафта, газоконденсат, нафтогазоконденсат, глина, пісок, торф. На тер. р-ну протікають річки бас. Дніпра (Удай, Рудка, Варвиця, Озерянка, Журавка). Найбільші підприємства: Гнідинців. газоперероб. завод ВАТ «Укрнафта», хлібокомбінат, ЗАТ «Варва-маслосирзавод». Гол. галузь промисловості — нафтогазопереробка. Працює 24 с.-г. підприємств (12 ТОВ, 10 фермер. госп-в, 1 кооператив і 1 ЗАТ). С. госп-во р-ну зорієнтовано в основному у рослинництві на зерновий, а тваринництві — молочно-м’ясний напрямки. У В. р. — 15 заг.-осв. шкіл, школа естет. виховання, ДЮСШ, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат; 2 лікарні (Варвин. центр. рай. та Озерян. дільнична), 2 мед. амбулаторії та 12 фельдшер.-акушер. пунктів, центр. рай. поліклініка, аптека; рай. Будинок культури, 10 сільс. Будинків культури, 5 клубів, 17 сільс. б-к, Варвинський історико-краєзнавчий музей; готель, відділ. 3-х банків. Реліг. громади: 6 — УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Архіт. пам’ятками, що належать до укр. нар. стилю, є будинки земських шкіл поч. 20 ст. у райцентрі та селах Світличне, Озеряни, Макушиха, Остапівка. В с. Антонівка збереглась споруда Покров. церкви (19 ст.), у с. Кухарка — садиба укр. поміщиків-меценатів Ґалаґанів-Ламсдорфів (19 ст.). На тер. с. Журавка було виявлено стоянку первіс. людей пізнього палеоліту (бл. 9–8 тис. до н. е.) та поселення Черняхів. культури (2–4 ст.), побл. с. Макіївка — поселення епохи бронзи (2 тис. до н.е.), а побл. сіл Гнідинці, Озеряни, Боханів, Кухарка, Хортиця — групу курганів (2–1 тис. до н. е.). Видатні уродженці: д-р філос. н. В. Нічик (с. Антонівка), д-р вет. н. І. Яновський (с. Журавка); художник М. Рубан, нар. арт. УРСР С. Грищенко (обидва — с. Гнідинці); полковник Армії УНР А. Гончаренко (с. Дащенки); Герої Рад. Союзу І. Васюк (с. Мармизівка), О. Тканко (с. Макіївка); із с. Журавкою пов’язане життя й діяльність відомої трьох поколінь родини Вороних — громад. діяча й педагога Феодосія, його сина математика, чл.-кор. С.-Петербур. АН Георгія, його онука — хірурга Юрія.