Варва

ВА́РВА — селище міського типу Чернігівської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Удай (притока Сули, бас. Дні­пра), за 189 км від обл. центру та за 33 км від залізнич. ст. Прилуки. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Київ, Чернігів, Прилуки, Ніжин. Площа 8,5 км². Насел. 8879 осіб (2001, складає 99,5 % до 1989), пере­важно українці. В. (фортеця Варин) вперше згадується під 1079 в Іпатіївському літописі як місце пере­моги Володимира Мономаха над половцями. 1239 була зруйнована монголо-татарами, 1356 захоплена Литвою, а у 15 ст. спутошувалась крим. ханами. Після Люблін. унії 1569 землі по р. Удай, зокрема й сучас. В., ві­ді­йшли до Польщі. На поч. 17 ст. В. знову заселили пере­селенці з Прав­обереж. України. У цей час входила до Черніг. воєводства, належала князям Вишневецьким. Жит. В. під­тримали пов­ста­н­ня козац. ватажка Я. Острянина (1638), а також нац.-визв. боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького. 1648–1781 — сотен­не містечко Прилуц. полку. 1658 ніжин. полковник Г. Гуляницький утримував тут 6-тижневу осаду військ моск. воєводи князя Ромо­дановського. Йому на допомогу при­йшов геть­ман І. Виговський з татарами, який роз­громив моск. військо та витіснив його до Лохвиці. Населе­н­ня чинило опір військам швед. короля Карла ХІІ під час Варвинської оборони 1708. Від 1782 — у складі Черніг. намісництва, від 1802 — Лохвиц. пов. Полтав. губ. 1658 під В. від­бувся бій між загонами І. Виговського та рос. військами. За реформою 1861 вільними стала 231 особа. На поч. 20 ст. спо­стерігалась міграція насел. на Кубань, Дон, Новоросію, Далекий Схід, а також посезон. найм у економії Київ. губ. Під час рев. подій 1905–07 у В. діяла під­піл. організація. Під час воєн. дій 1918– 20 через В. проходили війська А. Денікіна, С. Петлюри, Н. Махна, отаманів Ангела, Тарана та більшов. армії. 1920 утвор. Варвин. волость у складі Прилуц. пов. Від 1923 — у складі Прилуц. округи, від 1932 — у складі Черніг. обл. У результаті голодомору 1932–33 загинуло бл. 350 осіб. 104 мешканці були ре­прес. у 30-х рр. Від 17 вересня 1941 до 17 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1960 — смт, 1925–59 та від 1966 — райцентр. Є поклади нафти, газоконденсату, нафтогазоконденсату, глини та піску. Осн. пром. під­приємства: ЗАТ «Варвамаслосирзавод», Варвин. рай­друкарня. У с-щі — 2 заг.-осв. школи, 3 дитсадки, школа естет. вихова­н­ня, між­шкіл. навч.-вироб. комбінат; Будинок культури, кінотеатр; 2 б-ки, Варвинський історико-крає­знавчий музей; центр. рай. лікарня; 2 парки. Діє громада УПЦ МП, існує збірна волейбол. команда р-ну «Спарта». Побл. В. роз­міщена зона від­починку «Піски» та 8 заказників місц. значе­н­ня. Є памʼятні знаки воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни, та воїнам-аф-ганцям. Видатні уродженці В.: філолог, історик та письмен­ник О. Бодянський, д-ри вет. н. М. Борщ та Г. Крок, д-р с.-г. н. О. Онищенко, ректор Мелітопол. пед. ін­ституту (1943–48), проф. Ф. Мірошниченко; літературо­знавець І. Зуб, пере­кладач, сходо­знавець О. Шокало; дипломат В. Желіба; церк. діяч Іоан (І. Приходько); Герої Рад. Союзу І. Кондратець, Я. Пилипенко.

В. В. Саверська-Лихошва

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю