ВАСИЛÉНКО Петро Мефоді­йович (05(17). 10. 1900, с. Мигія Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Первомай. р-ну Микол. обл. — 21. 04. 1999, Київ) — фахівець у галузі сільськогосподарської механіки. Доктор технічних наук (1948), професор (1949), член-кореспондент НАНУ (1939), академік ВАСГНІЛ (1956), УААН (1991). Державні нагороди СРСР. Закін. Луган. с.-г. ін­ститут (1923), пед. від­діл. Київ. с.-г. ін­ституту (1929). Працював викл. і завідувач від­ділу рільництва Межиріцької с.-г. школи (нині Голованів. р-ну Кіровогр. обл., 1923–28); від 1932 — у Нац. аграр. університеті (Київ): завідувач кафедри с.-г. машин (1935–41, 1944–62), проф.-консультант цієї каф. (від 1962); водночас 1944–56 — завідувач від­ділу с.-г. машин Ін­ституту машино­знавства і с.-г. механіки АН УРСР, 1957–62 — академік-секр. Від­діл. механізації і електрифікації с. господарства Укр. академії с.-г. наук. Роз­робив нові методи виріше­н­ня багатовимір. тех. систем з метою аналізу і синтезу їх параметрів, універсал. методику побудови матем. моделі мех. системи будь-якої складності. Засн. наук. школи землероб. механіки в Україні.