ВИД і РІД — категорії, що виражають різні рівні процесу узагальне­н­ня. В. становить під­клас роду як ширшого класу ви­значе­н­ня загального. В. має одиничні різновиди, що роз­кривають багатоманітність змісту Р., у складі якого він пере­буває. З по­гляду діалектич. логіки, від­носини В. і Р. — специф. випадок від­ображе­н­ня діалектики одиничного, особливого, загального, згідно з якою Р. містить усю багатоманітність різновидів, а видові особливості мають родові характеристики загального. Аналіз В. і Р. може здійснюватися у змістовно-предмет. плані (інтенц. під­хід) та за їхнім обсягом (екс­тенц. під­хід). У формал. логіці В. і Р. характеризують від­ноше­н­ня між класами різного обсягу і використовуються як одиниці класифікації. Звʼязки між В. і Р. становлять родо-видові від­носини, які ви­ступають принципом упорядкува­н­ня класифікац. систем та основою логіч. процедур (напр., ви­значе­н­ня, поділ обсягу поня­т­тя). Від­мін­ність між В. і Р. від­носна, оскільки клас предметів, ви­ступаючи родом щодо другого класу як свого виду, сам може бути різновидом ін. класу.