Винар Любомир Іванович

ВИ́НАР Любомир Іванович (02. 01. 1932, Львів — 16. 04. 2017, м. Парма, шт. Огайо, США) — історик, бібліограф, громадський діяч. Син Єфросини, брат Богдана Винарів. Дійсний член НТШ (1967), УВАН у США (1968). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2017, посмертно). У 1944 разом із родиною емігрував до Чехо-Словаччини, згодом — до Німеччини та США. Студіював суспільні науки в Мюнхенському університеті, історію та літературу України — в УВУ в Мюнхені (докторат, 1957) та Клівлендському університеті в США (бібліографічні студії, 1959). Вчителі — О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко, В. Кубійович. Викладав інформатику, історію і культуру в Технологічному інституті у м. Кейсі (1959– 62), університеті Колорадо (1962–65), університеті у м. Бовлінґ Ґрін (1965– 69); від 1969 — професор етнічних студій і бібліотекознавства, 1972– 96 — директор Наукового центру досліджень етнічних публікацій Кентського університету. Від 1969 — професор історії України УВУ. Один із засновників та редактор бюлетеня «Юність» (1949–53) — видання літературної комісії «Зарева», яке спочатку виходило у Мюнхені, згодом — у Парижі як додаток до студентського журналу «Смолоскип». 1951–58 — член редколегії бюлетеня «Розбудова держави», журналу «Зарево», від 1962 — голова історичної комісії «Зарева». Активно співпрацював у американському часописі «Свобода», де друкував свої історіографічні статті та публіцистичні матеріали. 1963 став ініціатором створення та редактор журналу «Український історик» (від 1965 — офіційний орган Українського історичного товариства). 1965–80 започаткував серійні видання: «Історичні монографії», «Історичні студії», «Мемуаристика», «Українські вчені» (усі — Мюнхен, Нью-Йорк), «Грушевськіяна» (Нью-Йорк, 1974; від 2003 — Дрогобич, Нью-Йорк). Редагував «Атлас історії України» (Нью-Йорк, Торонто, 1980). Активно співпрацював з ЕУ. Засновник і редактор журналу «Етнічний форум» (1980–95), видання «Епістолярні джерела грушевськознавства» (т. 1, Київ, Нью-Йорк, 1997) і «Олександер Мезько-Оглоблин: Дослідження і матеріали» (Острог, Київ, Нью-Йорк, 2000), серійного видання «Ukrainian Jewish Studies» (Торонто, Мюнхен, від 1985). Редагував також неукраїнські видання при американських університетах. 1980–95 — редактор відділу «Ethnic Studies» у щорічному довіднику американської довідкової літератури «American Reference Books Annual». Один із засновників, від 1986 — голова Асоціації укр. університет. проф.; співзасновник, 1963–90 — 1-й заступник голови Укр. геральдичного і генеалогічного товариства. Засновник Українського історичного товариства (1965), від 1981 — його голова. Ініціатор і співорганізатор Історичного товариства ім. М. Грушевського (1995) та 1-го міжнародного конгресу українських істориків (Чернівці, 2000). Голова наукової ради при Світовому конгресі вільних українців (1984–88, від 1998). Від 1998 — голова Видавничої комісії УВАН у США, член редакційної ради «Українського історичного журналу». Зачинатель вивчення життя і творчості М. Грушевського у закордонній україністиці. Досліджував історію України і Сх. Європи. Уклав низку покажчиків і компіляцій матеріалів про етнічні групи в США. Медалі М. Грушевського (Львів, НТШ, 1994) та св. Володимира Великого (Торонто, Світовий конгрес українців, 1993). Почес. академік Нац. університету «Острозька академія» (1999), почес. д-р Чернів. університету (2002).

Рекомендована література

1. Домбровський О. Науково-організаційна діяльність Любомира Винара // Укр. історик. 1981. Т. 18, ч. 1–4;
   Google Scholar Internet
2. Любомир Р. Винар: Історик, педагог, бібліограф. Мюнхен; Нью-Йорк; Торонто, 1982;
   Google Scholar Internet
3. Жуковський А. Любомир Винар: Життя і діяльність // Любомир Винар: Бібліограф. покажчик (1950– 1997). Л.; К.; Париж; Нью-Йорк; Торонто, 1998;
   Google Scholar Internet
4. На службі Кліо: Зб. наук. праць на пошану Любомира Романа Винара, з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. К.; Нью-Йорк; Париж, 2000.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю