Відновлювальної енергетики Інститут НАНУ

ВІД­НО́ВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕ́ТИКИ Ін­ститут НАНУ — наукова установа, що проводить фундаментальні і прикладні дослідже­н­ня у галузі фізико-технічних про­блем від­новлюваної енергетики. Засн. 2004 у Києві на базі під­роз­ділів Ін­ститутів електродинаміки (від­діле­н­ня комплекс. енергет. систем на основі від­новлюв. джерел енергії) та тех. теплофізики (від­діли технологій видобутку геотермал. енергії та про­блем тепловикори­ста­н­ня) НАНУ. У структурі Ін­ституту — 6 наук. від­ділів (комплекс. енергосистем, соняч. енергетики, вітро­енергетики, малої гідро­енергетики, геотермал. енергетики, від­новлюв. органіч. речовин), а також допоміжні під­роз­діли — б-ка, патентно-інформ. та інж. служби. Ін­ституту під­порядк. Між­галуз. наук.-тех. центр вітро­енергетики і Крим. наук.-тех. центр енерго­збереже­н­ня та нетрадиц. енергетики. Осн. напрями дослідж.: процеси пере­творе­н­ня та викори­ста­н­ня соняч., геотермал. енергії, енергії біо­маси, вітру та малих рік; під­вище­н­ня ефективності викори­ста­н­ня енергії від­новлюв. джерел та стабілізація параметрів енергії за рахунок комплексного їх викори­ста­н­ня і акумулюва­н­ня енергії; роз­робле­н­ня законодавчо-правової бази щодо стимулюва­н­ня роз­витку від­новлюв. енергетики тощо. Результати наук.-тех. діяльності Ін­ституту спрямовані на скороче­н­ня спожива­н­ня традиц. енергоресурсів, що до­зволить зменшити кількість шкідл. викидів енергет. вироб-в, енергодефіцит України та її залежність від країн-екс­портерів енергоносіїв. В Ін­ституті працюють 15 д-рів та 27 канд. н. Серед ві­домих науковців Ін­ституту — Н. Мхітарян, В. Рєзцов, П. Васько, Г. Забарний, С. Кудря, М. Хворов, А. Шурчков. Ін­ститут видає ж. «Від­новлювана енергетика», спів­працює з Асоціаціями біо­енергетики та геотермал. енергетики, молодіж. організацією «Зелена енергетика майбутнього». Директори: Н. Мхітарян (2004-16), С. Кудря (від 2016).

Завантажити статтю