Відновлювальної енергетики Інститут НАНУ
ВІДНО́ВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕ́ТИКИ Інститут НАНУ — наукова установа, що проводить фундаментальні і прикладні дослідження у галузі фізико-технічних проблем відновлюваної енергетики. Засн. 2004 у Києві на базі підрозділів Інститутів електродинаміки (відділення комплекс. енергет. систем на основі відновлюв. джерел енергії) та тех. теплофізики (відділи технологій видобутку геотермал. енергії та проблем тепловикористання) НАНУ. У структурі Інституту — 6 наук. відділів (комплекс. енергосистем, соняч. енергетики, вітроенергетики, малої гідроенергетики, геотермал. енергетики, відновлюв. органіч. речовин), а також допоміжні підрозділи — б-ка, патентно-інформ. та інж. служби. Інституту підпорядк. Міжгалуз. наук.-тех. центр вітроенергетики і Крим. наук.-тех. центр енергозбереження та нетрадиц. енергетики. Осн. напрями дослідж.: процеси перетворення та використання соняч., геотермал. енергії, енергії біомаси, вітру та малих рік; підвищення ефективності використання енергії відновлюв. джерел та стабілізація параметрів енергії за рахунок комплексного їх використання і акумулювання енергії; розроблення законодавчо-правової бази щодо стимулювання розвитку відновлюв. енергетики тощо. Результати наук.-тех. діяльності Інституту спрямовані на скорочення споживання традиц. енергоресурсів, що дозволить зменшити кількість шкідл. викидів енергет. вироб-в, енергодефіцит України та її залежність від країн-експортерів енергоносіїв. В Інституті працюють 15 д-рів та 27 канд. н. Серед відомих науковців Інституту — Н. Мхітарян, В. Рєзцов, П. Васько, Г. Забарний, С. Кудря, М. Хворов, А. Шурчков. Інститут видає ж. «Відновлювана енергетика», співпрацює з Асоціаціями біоенергетики та геотермал. енергетики, молодіж. організацією «Зелена енергетика майбутнього». Директори: Н. Мхітарян (2004-16), С. Кудря (від 2016).