Військове законодавство
ВІЙСЬКО́ВЕ ЗАКОНОДА́ВСТВО — система правових актів, у яких закріплені норми, що регулюють відносини в галузі військового будівництва і діяльності Воєнної організації держави. Військ. будівництво — система екон., соц.-політ., правових, власне військ. та ін. заходів держави, що здійснюються в інтересах зміцнення її обороноздатності. Його основою є створення Воєн. організації держави, розвиток і зміцнення ЗС та ін. військ. формувань. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» Воєнна організація держави — охоплена єдиним керівництвом сукупність органів держ. влади та військ. формувань, утворених відповідно до Конституції і законів України, діяльність яких перебуває під демократ. контролем суспільства і, відповідно до Конституції та законів України, безпосередньо спрямована на вирішення завдань захисту інтересів держави від зовн. та внутр. загроз. В. з. юрид. оформлює правове положення Воєн. організації держави, її організац. принципи формування і структуру, систему держ. органів упр.; встановлює певний порядок комплектування і проходження військ. служби і служби у запасі з урахуванням інтересів держави та її громадян; визначає правовий статус військовослужбовців і військовозобовʼязаних; встановлює основи бойової і психол. підготовки, матеріал.-тех. забезпечення; закріплює основи військ. дисципліни і забезпечує охорону встановленого порядку. Державно-правовою основою В. з. є Конституція України. Осн. джерела — акти В. з., а також закони України та видані на їх підставі підзаконні акти органів держ. влади і військ. упр.
Після розпаду СРСР Постановою ВР України від 24 серпня 1991 «Про військові формування на Україні» започатковано створення власних ЗС та ін. військ. формувань. Наприкінці 1991 — на поч. 1992 ВР прийняла низку законів та ін. нормативно-правових актів з питань військ. будівництва, зокрема Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Прикордонні війська України», «Про загальний військовий обовʼязок та військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а також постанови «Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України», «Про Раду оборони України». Ці нормативно-правові акти стали основою В. з. України і заклали підвалини для його подальшого розвитку.
Завантажити статтю
